І вже потім прийшло розуміння, що там же ще за щось треба жити і їсти. Вже потім вікі сказала, що «Згідно з декількома дослідженнями у 2006 і 2007, Цюрих був названий містом «Краща якість життя» у світі. В 2012 році Цюрих визнано найдорожчим містом світу, за яким йдуть Токіо та Женева». Ну, за дурною головою і далі по тексту. Але, чесно, жодної копійки не шкода. Я не буду битися в марних потугах знайти адекватні слова, щоб описати дійство у Tonhalle, яке у перший же день запустило враження від подорожі кудись у стратосферу, але якщо у вас є можливість поїхати на AlfaJazz до Львова на виступ Авішая Коена – зробіть це (крім нього буде ще багато прекрасного, але 100% задоволення від нього я вам гарантую). Відплескані долоні і захриплість – це просто квіточки. Але повернемося до найдорожчого міста світу (або міста у трійці найдорожчих, за версіями різних агентств).
Дорога моя Швейцарія - логістика
Дорога, дорога моя Швейцарія… Це могло б бути початком листа, але ні, це просто факт. Прекрасна, зелена, щедро обдарована озерами, горами, луками, лісами, банками і годинниками Швейцарія справді дуже дорога. Пересічний турист втрачатиме свідомість від цін на м’ясо у закладах – від 30 франків порція – і у супермаркетах - 50 франків/кг (а швейцарський франк коштує трохи дорожче за американський долар). Страшно? А то!
Я думаю, що ви не повірите, якщо я скажу, що поїздка до Цюриха була геть непродуманою і спонтанною, але це правда. Просто в листопаді були гроші, в листопаді була річна мультивіза, і в Цюриху живе чудова Малинка, і, кажуть, в Цюриху фантастично красиво, і в Цюриху мав давати виступ Авішай Коен з новою програмою, і квитки Люфтганза давала практично задурно, ще й на травневі вихідіні... Все склалося, і от квитки вже у поштовій скриньці.
І вже потім прийшло розуміння, що там же ще за щось треба жити і їсти. Вже потім вікі сказала, що «Згідно з декількома дослідженнями у 2006 і 2007, Цюрих був названий містом «Краща якість життя» у світі. В 2012 році Цюрих визнано найдорожчим містом світу, за яким йдуть Токіо та Женева». Ну, за дурною головою і далі по тексту. Але, чесно, жодної копійки не шкода. Я не буду битися в марних потугах знайти адекватні слова, щоб описати дійство у Tonhalle, яке у перший же день запустило враження від подорожі кудись у стратосферу, але якщо у вас є можливість поїхати на AlfaJazz до Львова на виступ Авішая Коена – зробіть це (крім нього буде ще багато прекрасного, але 100% задоволення від нього я вам гарантую). Відплескані долоні і захриплість – це просто квіточки. Але повернемося до найдорожчого міста світу (або міста у трійці найдорожчих, за версіями різних агентств).
Питання перше – де їсти, якщо навіть у китайській забігайлівці скромна (за китайськими мірками) порція локшини коштує 18 франків?
Перший – винаймайте квартири і готуйте самі. Дуже часто квартира коштує дешевше, ніж готельний номер на двох, а ціни на продукти в супермаркетах хоч інколи і лякають, але в цілому самостійне харчування не вдарить так сильно по гаманцю. А особливо потішаться любителі сиру, якого в Швейцарії більше за банки і годинники разом узяті, і який, який сир! До речі, подорож до Швейцарії буде неповною без екскурсії на якусь сироварню, де вам покажуть усі премудрості перетворення молока на пружні і сонячні головки сиру.
Другий – обідайте в кафе супермаркетів. У великих мережевих супермаркетах (Coop, Manor, тощо) на кілька поверхів практично завжди є невеликий кафетерій з непоганим вибором салатів, перших і других страв, напоїв і десертів, і пристойний обід на двох вам обійдеться щонайменше вдвічі дешевше, ніж у якомусь закладі. Наприклад, ми пообідали у Йоні в Manor: половина смаженого курчати, близько півкіла салатів (моцарелла+чері і салатка з тунцем), півлітри спаржевої зупи і напої обійшлися нам у 22 франки.
Третій – їжте сосиски! У симпатичній забігайлівці на площі Бельвью у Цюриху завжди черга, яка тягнеться на кілька метрів за дверима, бо за 5-6 франків вам видадуть здоровезну гарячу сосиску (одного з 3-4 видів на вибір), свіжу золотаву булочку і соус до смаку.
Питання друге – де жити, див. Перший пункт вище. За прекрасну квартиру у не дуже шанованому районі (кварталі червоних ліхтарів, але після амстердамського цей район нам видався дитячим майданчиком, справді) ми заплатили 360 євро за 4 ночі.
Абсолютний must-have – це Zurich-card, бо це і безкоштовний проїзд на міському транспорті і приміських поїздах у певній зоні, і на підйомниках на гори, і безкоштовні музеї, тобто величезна економія. Придбати можна у туристичному центрі на залізничному вокзалі чи в аеропорту, на 72 години це щастя коштує 48 франків
І один з маловідомих, але надзвичайно приємних фактів – безкоштовні велосипеди. У місті є кілька пунктів прокату, де пред’явивши посвідчення особи і лишивши 20 франків у заставу, можна взяти на прокат чудовий міський велосипед (http://www.stadt-zuerich.ch/content/dam/stzh/aoz/Deutsch/6%20Shop/Downloads/Zueri%20rollt%20Flyer%202013.pdf)
Сонячної днини Цюрих прекрасний. Можна вмоститися собі на галявинці біля озера і споглядати всенький день, як на хвилях качається різнобарвне птаство, яхти, вітрильники, як вдалечині вилискують білими вершинами гори і неспішно пливуть пронизливо синім небом по своїх справах хмаринки…
Далі буде
І вже потім прийшло розуміння, що там же ще за щось треба жити і їсти. Вже потім вікі сказала, що «Згідно з декількома дослідженнями у 2006 і 2007, Цюрих був названий містом «Краща якість життя» у світі. В 2012 році Цюрих визнано найдорожчим містом світу, за яким йдуть Токіо та Женева». Ну, за дурною головою і далі по тексту. Але, чесно, жодної копійки не шкода. Я не буду битися в марних потугах знайти адекватні слова, щоб описати дійство у Tonhalle, яке у перший же день запустило враження від подорожі кудись у стратосферу, але якщо у вас є можливість поїхати на AlfaJazz до Львова на виступ Авішая Коена – зробіть це (крім нього буде ще багато прекрасного, але 100% задоволення від нього я вам гарантую). Відплескані долоні і захриплість – це просто квіточки. Але повернемося до найдорожчого міста світу (або міста у трійці найдорожчих, за версіями різних агентств).
Немає коментарів :
Дописати коментар