І жовтень був кілька життів тому...
Нюрнберг зажив слави не лише одного з найгарніших міст Німеччини (і це після страшних бомбардувань), міста з найбільшим різдвяним ярмарком, але крім того, міста з фірмовим пивним стилем. З раннього середньовіччя тут варили червоне пиво, Rotbier, пиво низового бродіння, насиченого бурштинового кольору, з легким копченим ароматом, яким завдячувало певному сорту хмелю. За часів чуми та буяння інших хвороб, які передавалися і водним шляхом, пиво вважалося найбезпечнішим напоєм для усіх вікових груп, і середнє річне споживання пива сягало 500 літрів на особу (на сьогодні ця цифра не дотягує і 100).
Нюрнберг зажив слави не лише одного з найгарніших міст Німеччини (і це після страшних бомбардувань), міста з найбільшим різдвяним ярмарком, але крім того, міста з фірмовим пивним стилем. З раннього середньовіччя тут варили червоне пиво, Rotbier, пиво низового бродіння, насиченого бурштинового кольору, з легким копченим ароматом, яким завдячувало певному сорту хмелю. За часів чуми та буяння інших хвороб, які передавалися і водним шляхом, пиво вважалося найбезпечнішим напоєм для усіх вікових груп, і середнє річне споживання пива сягало 500 літрів на особу (на сьогодні ця цифра не дотягує і 100).
Все це почалося з того, що я дівчинка, я хочу сукенку (с) Насправді, в моєму варіанті, це було так: я дівчинка, я хочу гарну камеру. Коли я вперше побачила бездзеркальні камери Fuji х-серії «під ретро», то втратила спокій, сон, але не розум, який дуже витвережувала ціна на бажану цацку, ну і раціо у вигляді друзів заявляло, нащо тобі камера без змінного об’єктива? (це було за часів першої моделі Х-100, зараз є й зі змінними).
Я лише періодично згадувала про цю захцянку, коли натрапляла в мережі на новини про чергову модель, але завдяки Fujifilm #xTest (http://fujifilm-x.com.ua/) мені, нарешті, вдалося потримати Fuji x100s в руках. І не лише потримати, а й добряче помацати її. Ви теж можете це зробити, як саме - ходіть за посиланням і читайте.
Фото з офіційного сайту http://www.fujifilm.com
...Як не назви, а здається, що це було життя назад, хоча минуло менше місяця. Я дивлюся на ці фото і вже не пам"ятаю, як почувалася тоді, лише якісь відголоски, здається, що то любов, що у серці лишився відбиток тих вузеньких вуличок, кораблів, чайок, Босфору, котів, кольорів, лабиринтів вражень і натхнень...
Але, все ж таки, то любов.
