Показ дописів із міткою вночі. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою вночі. Показати всі дописи
Це з серії "а поговорити?"От скажіть, ви як ставитеся до мистецтва? Що викликає у вас захват і змушує серце пропускати удари? Від чого ви отримуєте естетичну насолоду?
Минув лише тиждень, а мене вже потроху плющить шило в тому самому місці. Заберіть мене назад...
Якщо доїхати на U-Bahn до зупинки Deutzer Freiheit, пройти кілька хвилин пішки і дійти до сучасного офісного центру Cologne Triangle (коли ви його побачите, то зрозумієте, чому він називається трикутником), то за 3 євро на особу і за 5 на двох ви станете власником найкращого виду на Кельн. Дехто може сперечатися і заявляти, що кращий - з Собору, але ж неможливо не помітити, що з Собору не видно власне Собору :) І оглядовий майданчик на Трикутнику працює значно довше за майданчик на Соборі (по суботах до півночі), і туди вас підніме швидкісний ліфт, а не ноги (500 з гаком сходинок!). І на Трикутнику не так вітряно - все-таки скляна огорожа захищає трохи. А висота нічим не гірша - 103 метри. Запасіться євро-монетками, дуже вірогідно, що квиток вам продаватиме не касир, а автомат, і це диво, здається, не бере купюри більше за 10ки, якщо мене не підводить пам"ять. І дивно, що про цей оглядовий майданчик не розповідають ні гіди, ні турінфо, можливо тому, що він все-таки приватний, а не в фонді історичних цінностей, тощо. Всіляко раджу до відвідання.
Світлини не передають того, як мерехтить вогнями Барселона, як тихо бурмоче напівсонний вітер, як кораблі, наче глибоководні флуоресцентні риби, сяючою зграйкою один за одним випливають у море, як у небі висять близькими зорями літаки, що чекають своєї черги на посадку, і як єдині наші на ту мить сусіди біля фортеці гукають когось українською.
Я все розповідаю, на які верхотури ми лазили у подорожах, але тут буде про оглядовий майданчик значно ближче. Значно, за адресою Червонозоряний 4а, www.smotrovaya.kiev.ua
Нарешті хтось додумався це зробити. А чому ні? Обладнати, пофарбувати, поставити кавоварку, стільчики, біноклі, пледи. Ви скажете, навіщо платити, якщо можна вилізти на якийсь інший дах. Звісно, можна домовлятися з кимось, у кого э ключ від даху, лазити на недобудови, але інколи не хочеться морочитися. Тому ми розжилися купоном на два квитки зі знижкою, дочекалися бездощового дня, темряви і поїхали.
Звичайний квиток коштує 100 грн, в нього входить підйом на майданчик, оренда бінокля, гарячий напій на вибір (кава, до речі, не сумнівна бовтанка, а цілком пристойний напій).
Перед підйомом кожному відвідувачу вручають правила, з якими він має ознайомитися і підписатися, що, я вважаю, розумним у наших умовах. Майданчик на верхівці 25-поверхової жилої будівлі, плюс на горі, що, здавалося б, збільшує огляд, але насправді частина Києва ховається так у ямі внизу. Тим не менш – дуже красиво. А місяць взагалі якийсь навіжений позавчора був.
Я, зізнаюся, люблю видертися кудись високо і сидіти, дивитися. Особливо, вночі. Особливо у місті, де гарно підсвічено будинки. І все це можна зробити у Гамбурзі, якщо навідати атракцію під назвою Nachtmichel – вечірнє відвідування оглядового майданчика церкви Св.Михаїла, або Мікель, як її називають місцеві.
Адреса: Englische Planke 1
Години роботи: травень-жовтень по буднях з 19:30-23:00, по суботах і святах до 24:00, листопад-грудень – 17:30-22:00, січень-квітень – 19:30-23:00
Квиток: 9,90 євро
http://www.nachtmichel.de
http://www.st-michaelis.de/
Сам майданчик розташовано на висоті 106 метрів у 132 метровій вежі, до нього ведуть 453 сходинки, але на вечірній огляд вас піднімуть на ліфті. Годинник на вежі, до речі, найбільший у Німеччині, циферблат має 8 метрів у діаметрі, довжина хвилинної стрілки - 5 метрів.
Якби ми не змерзли, як цуцики, і якби рученьки були не зі сраченьки, то світлин було б більше і краще. Але маємо, що маємо.
Про нашу любов до верхотур знають либонь усі. Звісно, що і у Відні ми не могли не випертися кудись повище. Деякі знімки за тицанням - у більшому розмірі
Фух, сьогодні-завтра мене буде багато, бо нарешті скінчився цей тиждень 14-годинних рабднів. Почнемо з бурштинових очей Будапешта, шкода, що мало хто їх побачить, бо вихідні все-таки, мало хто в інтернетах сидить, але то таке. Милуйтеся, друзі.
Щоб дочекатися ночі доведеться добряче запастися терпінням, позаяк темніє тут дуже пізно. Усі світлини знімалися після половини дванадцятої, до того ж зі зміненою експозицією. А у найдовший день літа сонце ховається за обрій буквально на кілька хвилин, уявляєте собі? Дуже хочу колись це побачити.
