Показ дописів із міткою киці. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою киці. Показати всі дописи
Рейкьявік - котяче місто. Схоже, це ідейний брат Стамбула, але трохи з інших причин.
Виявляється, собак було заборонено тримати у місті, і лише 2006 року цю заборону остаточно зняли. А там, де немає собак, вільно живеться котам. Їх тисячі. Буквально. На плюс-мінус 200 тисяч населення столиці, орієнтовно припадає 20 тисяч котів. Вони надзвичайно чемні і привітні, усі дають себе мацати, буркотять, як маленькі тракторці, у всіх є нашийнички з іменами і адресами, у більшості - на додачу і електронні чіпи. Ще один привід любити Ісландію ^_^
Кілька (навіть не третя частина зустрітих за три дні) писочків.
Виявляється, собак було заборонено тримати у місті, і лише 2006 року цю заборону остаточно зняли. А там, де немає собак, вільно живеться котам. Їх тисячі. Буквально. На плюс-мінус 200 тисяч населення столиці, орієнтовно припадає 20 тисяч котів. Вони надзвичайно чемні і привітні, усі дають себе мацати, буркотять, як маленькі тракторці, у всіх є нашийнички з іменами і адресами, у більшості - на додачу і електронні чіпи. Ще один привід любити Ісландію ^_^
Кілька (навіть не третя частина зустрітих за три дні) писочків.
Коти в Роттердамі всі поважні, статечні і дуже приязні. Не бігатимуть за тобою, мовляв "почухай мене", не тікатимуть, як перелякані, а дозволять себе почухати. В Антверпені цей номер не проходив :)
Номер один, найкращий писочок :)
Номер один, найкращий писочок :)
Коти у Гданську всюди, от чесно.
Почнемо з того, що ми жили в будинку от з таким бегемотиком, який ходить за двоногими як медом намащеними, яби тільки любили і чухали. Я такого великого і важкого кота ще не мацала в своєму житті. І він не товстий, а моцний! Фото навіть близько не передає габарити.
Почнемо з того, що ми жили в будинку от з таким бегемотиком, який ходить за двоногими як медом намащеними, яби тільки любили і чухали. Я такого великого і важкого кота ще не мацала в своєму житті. І він не товстий, а моцний! Фото навіть близько не передає габарити.
Буває таке, коли відчуття власної безпорадності заїдає так, що аж на стіни дерешся. Насправді, завжди можна зробити щось. Або ЩОСЬ. Все залежить. Моє щось почнеться відсьогодні.
Ви знаєте, що уже кілька років поспіль я друкую новорічні листівки обмеженим тиражем. Цей рік не став винятком, от буквально у суботу я забрала свіжовіддрукований тираж. Щороку якась кількість листівок лишається невикористаною. Хочу продати ці листівки, а отримані гроші передати волонтерам, які опікуються бездомними тваринами, це буде новорічний подарунок хвостикам. Чи грошима, чи кормом і пледами, ще поки не визначилася.
Листівки цього року знов нетрадиційні, без ялинок і гірлянд, якщо треба, готова показати макет. Я відправлю листівку чисту, щоб ви могли подарувати/відправити її комусь за свій рахунок по Україні, або підпишу її вам. Внесок за листівку від 20 грн, але цією сумою можна не обмежуватися, якщо є бажання внести більше - будь ласка. Листівок близько 40 штук.
Хто буде святковим Миколаєм для котиків і цуциків?
Ви знаєте, що уже кілька років поспіль я друкую новорічні листівки обмеженим тиражем. Цей рік не став винятком, от буквально у суботу я забрала свіжовіддрукований тираж. Щороку якась кількість листівок лишається невикористаною. Хочу продати ці листівки, а отримані гроші передати волонтерам, які опікуються бездомними тваринами, це буде новорічний подарунок хвостикам. Чи грошима, чи кормом і пледами, ще поки не визначилася.
Листівки цього року знов нетрадиційні, без ялинок і гірлянд, якщо треба, готова показати макет. Я відправлю листівку чисту, щоб ви могли подарувати/відправити її комусь за свій рахунок по Україні, або підпишу її вам. Внесок за листівку від 20 грн, але цією сумою можна не обмежуватися, якщо є бажання внести більше - будь ласка. Листівок близько 40 штук.
Хто буде святковим Миколаєм для котиків і цуциків?
Непевна ледь помітна зміна світла, кольору, поруху. Синє, блакитне, бузкове, фіолет. Але шум хвиль незмінний. І котики. Це Одеса.
О, що у мене ще, що у мене є! Але, спочатку, історія.
Уже давно моє серце полонили керамічні номери будинків, з мозаїками, малюнками, просто гарні цифри, яких так багато на приватних будинках в Європі. Деякі будинки мають не просто номери, а окремі імена, так само гарно викладені керамічними кахлями. Звісно, Іспанія тут впевнено тримає першу сходинку мого особистого хіт-параду, але керамічні номери всюди чіпляють за себе моє серце. Спочатку я дуже хотіла привезти собі такий. Шукала у крамницях, на блошиних базарах, але то номер був непідходящий, то картинка якась така... І врешті-решт, після повернення з останньої подорожі, я спитала себе, нащо ускладнювати. А як же "підтримай національного виробника"? І тепер у мене є.
Уже давно моє серце полонили керамічні номери будинків, з мозаїками, малюнками, просто гарні цифри, яких так багато на приватних будинках в Європі. Деякі будинки мають не просто номери, а окремі імена, так само гарно викладені керамічними кахлями. Звісно, Іспанія тут впевнено тримає першу сходинку мого особистого хіт-параду, але керамічні номери всюди чіпляють за себе моє серце. Спочатку я дуже хотіла привезти собі такий. Шукала у крамницях, на блошиних базарах, але то номер був непідходящий, то картинка якась така... І врешті-решт, після повернення з останньої подорожі, я спитала себе, нащо ускладнювати. А як же "підтримай національного виробника"? І тепер у мене є.
Нема сил про новини чи актуальне. Хочеться обійнятися з котом і сховатися під теплий_картатий_плед(тм).
Якщо вам теж - беріть, тут багато. До речі, хто порахує всіх стамбульських пухнастих?
Не знаю, чи правда, що пророк Мухаммед любив котів і заповідав про них дбати, але про них справді піклуються всім містом. У жилих районах майже коло кожних дверей мисочка з водою чи кормом, чи килимок. Ніхто їх не ганяє і не пинає, звісно, в районах пишніших і коти вгодованіші, а в не надто заможних - худі, але понівеченого, облізлого чи страшного ми не зустріли жодного. І переважно вони дуже привітні - як не нявкнуть, так почухаються, а можуть і на коліна залізти. І вони всюди. Просто всюди. За 4 дні ми нарахували 454 кота, кішки і кошеняти. Справжній рай для котолюбителів.
Стандартна картина - туристи, офелешені місцевими стадами котів, фотографують їх з усіх боків.
"Сказки старого Вильнюса", Макс Фрай
— Картинки у него, по-моему… э-э-э-э… немножко слишком любительские.
Старательно подбирает выражения. Чтобы не обидеть Бету, если уж с бедняжкой случилось такое ужасное несчастье и ей вдруг стали нравиться котики, нарисованные левой задней ногой. В лучшем случае правой. Но определенно задней, надо смотреть правде в лицо.
— «Любительские» — еще мягко сказано, — невозмутимо кивает Бета. — Но в данном случае это совершенно неважно. Штука в том, что именно этот художник рисует наших городских котов.
— Ну, я, в общем, и не предполагала, что парижских, — пожимает плечами Лена. Она начинает сердиться.
— Ты не поняла, — говорит Бета. — Все наши городские коты появились только потому, что он их нарисовал. А не наоборот, как это обычно бывает. Я, конечно, имею в виду уличных котов. С домашними совсем другая история.
Вільнюс - абсолютно і повністю котяче місто. Що робить його ще кращим, хоча куди вже краще. У нас навіть квартира була з котами-стікерами на стінах. Цей рудий красунчик виявився нашим сусідом. Приходив до нас щоранку і щовечора, мостився на даху під вікном, люб"язно давав себе чухати з виглядом, ніби робить нам велику послугу, і я йому вірила. Ви не дивіться, що він начебто маленький, у нього голова як два кулаки. Розкішний кіт.
— Картинки у него, по-моему… э-э-э-э… немножко слишком любительские.
Старательно подбирает выражения. Чтобы не обидеть Бету, если уж с бедняжкой случилось такое ужасное несчастье и ей вдруг стали нравиться котики, нарисованные левой задней ногой. В лучшем случае правой. Но определенно задней, надо смотреть правде в лицо.
— «Любительские» — еще мягко сказано, — невозмутимо кивает Бета. — Но в данном случае это совершенно неважно. Штука в том, что именно этот художник рисует наших городских котов.
— Ну, я, в общем, и не предполагала, что парижских, — пожимает плечами Лена. Она начинает сердиться.
— Ты не поняла, — говорит Бета. — Все наши городские коты появились только потому, что он их нарисовал. А не наоборот, как это обычно бывает. Я, конечно, имею в виду уличных котов. С домашними совсем другая история.
Вільнюс - абсолютно і повністю котяче місто. Що робить його ще кращим, хоча куди вже краще. У нас навіть квартира була з котами-стікерами на стінах. Цей рудий красунчик виявився нашим сусідом. Приходив до нас щоранку і щовечора, мостився на даху під вікном, люб"язно давав себе чухати з виглядом, ніби робить нам велику послугу, і я йому вірила. Ви не дивіться, що він начебто маленький, у нього голова як два кулаки. Розкішний кіт.
"Ключ из жёлтого металла", Макс Фрай
Карл живет на противоположном краю городского центра, на короткой узкой улице, застроенной почти игрушечными трехэтажными домами. Об ее название — Савицкё — можно оцарапать язык, но достаточно поглядеть по сторонам, и раны затянутся. Савицкё настолько не похожа на все остальные виленские улицы, что свернувший туда случайный прохожий обычно останавливается, словно бы упершись в невидимую стену, и растерянно оглядывается по сторонам: где я? В Вильне, где же еще, хотя улица Савицкё действительно кажется фрагментом захолустного немецкого городка, отстроенного где-нибудь на рубеже прошлого и позапрошлого веков; похоже, реальность в этом месте на миг отвлеклась, забылась, задумалась о чем-то своем и по рассеянности свернулась аккуратным тевтонским крендельком.
Перш ніж розказати про киць, треба розказати про вікна у Брюґґе. Вікна у бельгійських будинках практично ніколи нічим не завішані. Пам’ятаю, як це мене здивувало у перший приїзд сюди, а пояснювали це тим, що бельгійці вважають, що їм немає чого приховувати, а от зашторені вікна – це підозріло. Так от, підозрілих вікон у Брюґґе практично немає. І на вікнах живуть киці. Просто сидять, або сплять у кошиках, або вмиваються, або розглядають, хто це там на них витріщається.
