Показ дописів із міткою кольорове. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою кольорове. Показати всі дописи
Хтось колись питав про книжки на підвіконні. Ось шматочок. А насправді, так наче і непомітно, яка сіра і гидотна мряка за вікном. Трошки кольору вам в ранок.
Що буває, коли зустрічаються дві дівчинки, які люблять керамічний посуд?
Звісно, багато смачної їжі, гарних фото і рецептів. Як добре, що ми зустрілися. To be continued...
Звісно, багато смачної їжі, гарних фото і рецептів. Як добре, що ми зустрілися. To be continued...
Пальці поколоті, нігті спилені наждаком - а шо це? А це мене вмикнуло робити штуки руками. Ну, щось крім їжі. І бірчиці. Тому найближчим часом чекайте звітів.
Оце, наприклад, початок дивану на балкон. Блін, не шила нічого, мабуть, зі шкільних уроків праці. Так забавно. Тільки спина болить, але шукати матеріали, розраховувати подумки і кроїти-пиляти-фарбувати весело. To be continued.
Оце, наприклад, початок дивану на балкон. Блін, не шила нічого, мабуть, зі шкільних уроків праці. Так забавно. Тільки спина болить, але шукати матеріали, розраховувати подумки і кроїти-пиляти-фарбувати весело. To be continued.
У ці сонячні і яскраві дні хочеться запихнути ще більше кольору. Поки я пишу про море в червневий випуск Artbook mania, вмираю від бажання знову побачити океан і запиваю його піною кавовою, ось вам три картинки про колір. Колір лісабонського фермерського ринку, який щосуботи біля Jardim do Príncipe Real з 9ї до 15ї.
Це з серії "а поговорити?"От скажіть, ви як ставитеся до мистецтва? Що викликає у вас захват і змушує серце пропускати удари? Від чого ви отримуєте естетичну насолоду?
Як уже хочеться весни.
Щоб повернувся кіт.
Почати бігати частіше і уже на велику катати в басейн. Почати, нарешті, розганятися на півмарафон.
Сидіти на травичці. Розжитися термо-кружкою і пити каву десь у парках. На самоті і з друзями, з книжками і просто з небом.
Фотографувати квіти. Просто більше фотографувати.
Хочеться скинути вже ці парки-куртки-шалики (так, навіть їх). Хочеться суконь і балеток. Гарних джазових і не лише концертів. Виставок і ярмарків.
Хочеться ремонта і подорожей, чи хоча б квитків.
І щоб ця зима, яка триває уже 15 місяців, скінчилася, врешті-решт. Можна навіть без усього вищеперерахованого, хоча, травичка буде, як не крути.
У Валенсії графіті, як і в будь-якому іншому місті, є. Але воно якесь таке... Інакше, чи шо? Аж дивно. І ще ці кахлі, кахлі всюди, назви вулиць на кахлях викрали моє серце назавжди.
