Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Взагалі все почалося з пива, в яке, як сказали, поклали мандарини і ялинки :) Заховали новий рік у ЦКТ, коротше. Ну як було не зажадати такого? Але його можна не лише пити, але й їсти, новорічна варіація морозива. Тільки не кажіть, що ви не їсте морозива взимку, не повірю.
Взагалі, треба зібрати в окремий тег мабуть рецепти їдла з пивом, особливо локальним, адже, дякувати всім богам врожаю, бродіння, впертості і розуму, тепер є з чим гратися нарешті. В Україні нарешті варять, і варять добре. Поки що тег не надто широкий, але для початку зійде - cook-beer

Сирні перипетії "куди припхнути сир" тривають, але насправді, все дуже просто, тому що на мій скромний погляд, сир прикрасить практично будь-яку страву, головне побільше, побільше, і щоб розтопивися.

Давно не було про псування пива, еге ж?
Зустрічайте черговий експеримент - пивне масло. Ідея приїхала з нами з Лісабона, бутербродами з таким маслом за власним рецептом пригощав нас хазяїн пивотеки. Нам так сподобалося, що практично на наступний день після повернення ми і собі таке витворили.
Насправді, все дуже просто, але для того, щоб все було смачно, потрібно дві речі - хороше масло і хороше пиво.

Хлібопічка - чудовий винахід людства. Але коли є час і натхнення...


Ніщо не пахне так, не гріє так долоні, як свіжоспечений хліб, який ти вимісив, вичекав, висидів перед піччю, і витримав, поки він вистигне. Останнє, запевняю вас, найважче.

Хліб з дробиною (твердими залишками пивного сусла)
Знаючи мою любов до пива, думаю, ніхто не подивується з рецепта. Я дуже давно на нього заглядалася, і нарешті, мені в руки потрапив головний складник (дякую-дякую причетним). Після першої випічки я вже знаю, що треба змінити і додати, і наступний буде ідеальним. Таким:
- 300 г пшеничного борошна (+ 1-2 жмені, якщо буде потреба)
- 210 г цільнозернового борошна
- 50-60 г дробини
- 2 ч.л. швидкодіючих дріжджів
- 1 ч.л. солі
- 3-4 гілочки чебреця/розмарину/обох/вашваріанттравички
- вода
- олія для змащування
- мультизернове борошно чи кукурудзяна крупа для посипання

Про борошно. Ноги цього рецепта ростуть з американських блогів, тому що вони мають на увазі під "хлібним борошном" я вам не скажу, так само, як і не скажу відповідності його вологості/клійковини нашому звичайному пшеничному борошну. Я завжди беру пшеничне борошно "Київмлин". Підозрюю, що наше якесь більш вологе, тому була подреба додавати, надто вже липке тісто виходило згідно з оригінальним рецептом. А інші види останнім часом закуповую ящиками у Діамант-ЛТД, дуже мені подобається і ціна, і якість, і цільнозернове, і гречане, і вівсяне, і мультизернове, і суміш екопластівців для домашньої граноли - все беру напряму у них. Так от, дії і магічні паси наступні.

Спочатку треба подумати про щось хороше. А потім - про те, яким гарним і запашним буде цей хлібчик. А він буде, чесно-чесно. Залити трави склянкою води, довести до кипіння, накрити кришкою, настояти хвилин 15-20. Витягнути травичку, долити водою до 450 мл.
Змішати борошно, дробину, сіль, дріжджі у мисці, зробити колодязь і влити половину води, поступово вмішуючи в неї борошно. Коли вся вода змішається у клійке тісто, долийте другу половину води і розмішайте тісто. Воно буде липке, але має бути в міру липким, а не зовсім рідким, тут уже довіряйте інтуіції і додавайте пшеничного борошна, якщо треба. Мені довелося додати дві жмені.

Накрийте плівкою і поставте на 10 хвилин у тепле місце (я ставлю на батарею, вона у мене не дуже гаряча, якщо ваші шпарять, ставте поруч на стільчик).

Беремо дошку, змащуємо її олією, змащуємо олією іншу миску і руки і обережно дістаємо тісто. На дошці розплескуємо - не тягнемо, не рвемо - тісто у більш-менш подобу прямокутника, уявно ділимо його на третини і складає праву третину на середню, а ліву на їх обидві. Тобто, прямокутник тепер складено, як лист у євроконверт, у три шари. І цей довгий прямокутник складаємо навпіл. Кладемо тісто назад у змащену олією миску, накриваємо плівкою і ставимо у тепле місце ще на 10 хвилин.

Повторюємо складання ще двічі з проміжками у 10 хвилин, тобто, в цілому, ми його склали тричі.

Після цього лишаємо підходити на годину.

Тепер дошку притрушуємо борошном і вистеляємо миску рушником, який теж щедро притрушуємо борошном - для цього я брала мультизернове. Дістаємо тісто, ще раз складаємо третинками і навпіл, і акуратно підтягуємо краї під низ, робимо півкулю, і викладаємо в миску на рушник. Накриваємо плівкою і лишаємо на останнє виростання хвилин на 30-40.
Поки хліб росте, вмикаємо пічку грітися до 250С з деко всередині. На розпечене деко обережно (!) викладаємо хліб швом вниз і одразу у піч, яку прикручуємо до 230С.
Печемо 30-40 хвилин, але з 30 поглядаємо на хліб, якщо починає пригорати - перевіряємо. Я б потримала 50 хвилин, бо витягнутий з печі хліб ще годину доходить і допікає себе сам, але зараз холодно, і він швидше вистигає, тому влітку, безумовно, 40 хвилин, а зараз хвилин 50.
І б'ємо себе по руках, щоб одразу не відкраяти шматок. Бо це щось неописуване.

Він просто красунчик.

І ГОЛОВНЕ. Навіть без дробини він прекрасно смакуватиме, вірте мені. Просто додайте на 50 мл води менше

Все почалося з того, що у німецькій книжці про різдвяну випічку, яку подарував мені мій чудовий ДідМороз,знайшовся рецепт бельгійського медівника, який мене дуже зацікавив, як прекрасна база для експериментів. Бо в оригінальному рецепті у якості рідини, звісно, використовується вода, але я ж не я буду, якщо не попсую трохи пива. Тим паче, бельгійському рецептові це лише пасує, хіба ні?

Мене завжди трохи бентежила назва цієї випічки – «скони». Дуже вже нагадує «сконати», і звідти ростуть всілякі неприємні конотації, але якщо 10 разів поспіль сказати будь-яке слово, хай хоч і «огірок», сенс губиться, лишається лише набір літер і безпосередні асоціації – смак, запах, доторк, тощо. А от з чим-чим, а зі смаком і запахом у цих коржиків все гаразд.

300 мл пива (німецький вайс чи бельгійській віт, або пшеничне від «КосмополитЪ», яке одночасно нагадує їх обох, а ще трошки вайсбок, або мені здалося)
2 апельсина 
500 г борошна (плюс/мінус скільки візьме тісто, мені знадобилося більше) півпакетика розпушувача 
1 ч.л. солі 
150 г копченого сиру 
1,5 ст.л. сушеної шавлії (або свіжої, якщо знайдете)
Облийте апельсини окропом, витріть рушником, зніміть цедру і покрайте її. Вичавіть сік. Змішайте сік і пиво (обережно, піни буде багато). У мисці змішайте борошно, розпушувач, сіль, натертий сир, шавлію і потроху вливаючи рідину, замішуйте тісто. Якщо воно надто вологе, додайте ще трохи борошна, але не перестарайтеся, тісто повинно бути м’яким і не надто пружним, головне не забити його борошном. Розкачайте тісто у пласт завтовшки в 1,5-2 см і виріжте печивка. Викладіть на деко, вистелене кухарським папером, і в піч на 25-30 хвилин при 180С до золотавості. Вони прекрасні гарячими. Але гарячими їхня апельсиновість трохи забиває дух, хоча, з медом дуже незле, а от теплі чи навіть повторно розігріті, розрізані навпіл, намащені ніжним паштетом (наприклад, Pork, duck & port з Сільпа) вони грають таку симфонію з тим самим вайсом, а ще краще вітом – не передати. Апельсин перегукується з апельсином у пиві, шавлія – з коріандром, груба структура коржика – з ніжною суфлейністю паштету. Це той випадок, коли заплющуєш очі і можеш сказати лише «Ммммм». Ідеальна пара. Просто і-де-аль-на.

Головний привід для гордості – морозиво з IPA і розмарином. Безумовно, хтось і до мене це робив, але для себе цей рецепт я вигадала сама (чим трохи пишаюся, будемо відверті) в моєму персональному світі. Основні дії практично аналогічні морозиву на стауті . Відмінність в тому, що молоко і вершки треба додати дві гілочки розмарину, довести до кипіння, вимкнути, накрити кришкою і дати постояти хвилин 15. Дістати розмарин, зварити основу згідно попередньої інструкції. До охолодженої основи додати 110 мл хорошого, суворо хмільного IPA, наприклад BrewDog Hardcore IPA, перемішати і готувати морозиву згідно інструкції вашої морозивниці.

60 мл темного насиченого пива, перевага надається стаутам і портерам
1/2 ч.л. солі 
1,5 ч.л. розчинної кави 
1 ч.л. ванільного екстракту 
опціонально - шоколадні краплі бажаної кількості 
240 мл молока 
240 мл вершків (я брала 20%)
5 жовтків
120 г цукру

Спочатку - основа. Жовтки збити з цукром в густу білу піну. У сотейничку нагріти молоко і вершки майже до кипіння, вилити, енергійно розмішуючи, в жовтки, перелити крізь ситечко назад у сотейник і нагрівати до легкого загусання (тут головне не перегріти, інакше крем розшарується), або, якщо є харчовий термометр - до 80С, зважайте, що дуже густим він не буде. Перелити крем, дати вистигнути і на добу в холодильник. Розмішати у пиві сіль, каву, ваніль, об"єднати з кремом, перелити у морозивницю, готувати згідно інструкції. Вмішати шоколадні краплі, перелити в контейнер, поставити у морозилку, кілька разів перемішати в процесі вистигання. Бо-же-ствен-но! Ідеальна структура м"якого морозива, не застигає в камінь, легко набирається, навіть якщо тримати весь час в морозилці, а не переставляти в холодильник перед подачею. Однозначно повторюватиму.

Один мій колега жартівливо сварить мене, коли чує, що я додаю ром у випічку, мовляв, що за злочинне марнотратство продукту, а вчора, згідно його поглядів, я псувала пиво.

Новорічне меню цього року було складене з урахуванням двох особливостей: на двох (тобто, не надто широке) і з мінімумом рухів перед подачею (бо був шанс припертися додому в 9й вечора з роботи)
Підготовка:
За 3 дні: вибір рецептів (інтернети, ідеї друзів, тощо). Меню: салат з качиним філе і карамелізованими горіхами, брускети з севіче, порційні пироги з яловичиною і стілтоном, скибочки картоплі по-селянськи на гарнір, панакота на десерт.
За 2 дні: приготувати десерт, горіхи, начинку пирогів (начинку можна і за день до)
За 1 день/півдня: замаринувати рибу на севіче Тобто, під час подачі лишається лише зібрати салат і брускети, і поставити у піч пироги і гарнір. І все. Чистого часу – півгодини.

Вчора відкрили сезон обідів на свіжому повітрі. Влаштовували посиденьку у баварському стилі (в світлі написання статті про баварську кухню, ага). Звісно що пиво, звісно що найпопулярніші баварські закуски — обацта і бреце