Оце я виконала давно дану Надійці обіцянку, і таки добралася до Збаража.
Ще раз дякую тобі, світла людино і твоїй прекрасній родині за гостинність, все було просто дивовижно. І окрім щирого золота спілкування, як і кожна подорож, ця принесла купу вражень. Якщо коротко, то
Збараж це:
- мальовничі-мальовничі ліси, луки, пагорби
- маленький Забарзький замок
- ходити весь день босоніж
- кришталево чисті і холодні ручаї зі смачнючою водою
- дивовижний костел 17 сторіччя зі здоровезними підземними ходами, які сполучають його з двома замками, такого розміру, що крім пішоходів там могли вміститися дві брички, запряжені 4ма (!) конями
- коні на луках!
- і, останнім номером у списку, але перший за значенням - Гербіш Надія Тарасівна!
Тернопіль це:
- найкращий, найзатишніший, найзеленіший центр українського міста, який я бачила, з озером, чудовою набережною, зеленими пагорбами і газонами, на яких можна сидіти
- "Старий млин" - тут я захлинаюся слиною і захоплено мовчу
- вокзал без табло прибуття поїздів - слухайте оголошення, а якщо не розумієте співочої мови - валіть додому, понаїхавші на Євро 2012 і з інших причин (і я не кажу, що це добре)
- однопід"їздний будинок з табличко "Під"їзд №1", який охороняє сфінксоподібне коте
- таксі з мрією київських таксистів - таксометром, який рахує не кілометраж, а час
Поїзд Івано-Франківськ-Харків це:
- завіски на вікнах, які один в один - боксерські труси
- навіжений провідник, який піднимає за 1 годину 15 хвилин до прибуття (це в 5й ранку)
А взагалі це була чудова подорож, щиро дякую усім-усім причетним 
Сентендре - місто, якому хочеться писати довгі, розлогі листи і відправляти листівки. Воно і саме як з листівки зійшло.
