Перший рецепт на новій кухні, yay!~
Насправді, він не дуже веселий, бо роздільне це різото - різото окремо, гриби окремо - тому, що декому зараз хочеться харчуватися винятково чаєм, але їсти щось все одно потрібно, особливо, хворому організму.
В цілому, спосіб приготування не новий - хороший арборіо, миска бульйона, сіль, перець, мускат, твердий сир типу пармезан. Окремо лісові гриби, цього разу - білі, дуже хочу спробувати з лисичками.
Насправді, він не дуже веселий, бо роздільне це різото - різото окремо, гриби окремо - тому, що декому зараз хочеться харчуватися винятково чаєм, але їсти щось все одно потрібно, особливо, хворому організму.
В цілому, спосіб приготування не новий - хороший арборіо, миска бульйона, сіль, перець, мускат, твердий сир типу пармезан. Окремо лісові гриби, цього разу - білі, дуже хочу спробувати з лисичками.
Я не покажу вам "до", просто скажу, що у ванні була власне ванна і умивальник. Тепер сюди вліз душ, пралка, пенал, тумба, рукомийник і кошик для білизни. Звісно, це варіант не для тих, хто любить полежати у ванні, але ми довготривали закисання у воді не любимо.
Коли перед нами повстало питання ремонту, основним завданням було знайти якомога більше вітчизняного. Не тому, що це дуже партіотично (хоча і не без того, тим паче квест ще той), але й тому, що це значно дешевше. Звісно, варіант "зекономити передусім, навіть якщо це шкодить якості" не розглядався. Але що з того вийшло, я покажу. І покажу із задоволенням, бо в процесі пошуків знайшлися справжні скарби, з якими я не розлучуся тепер нізащо.
Про ТешутьТеслі я вже розповідала, а тепер час показати головну їхню роботу - стіл і табурети на кухню, і їхні ж лампи, які були виготовлені на замовлення з купою вимог, які хлопці з честю задовільнили.
Про ТешутьТеслі я вже розповідала, а тепер час показати головну їхню роботу - стіл і табурети на кухню, і їхні ж лампи, які були виготовлені на замовлення з купою вимог, які хлопці з честю задовільнили.
По гарячих слідах і піснях обурених м'язів, повідомляю - перший півмарафон подолано за 02:13. Якщо чесно, враження неоднозначні.
А скажіть, ви називаєте баклажани "синенькими"? Більшу половину мого життя вони були синенькими, соте з синеньких, рулети з синеньких - яких я не їла взагалі, і мені навіть на думку не спадало, що комусь це видається, м'яко кажучи, дивним. Але синенькі переслідували мене постійно, бо особливо їх любить тато, з часничком, з гострим перцем, щоб аж "дихання дракона" було, і побільше. У мене ж впихнути навіть один рулетик було неможливо, бо після тушкування баклажани мені схожі на кашу з вати. Не склалася у нас з ними любов, коротше кажучи.
Але ці от синенькі, сорт "Графіті", навіть язик не повертається так назвати. Які ж вони синенькі, вони гарненькі, товстенькі і смугастенькі, але аж ніяк не синенькі. Зізнаюся чесно, купила їх, навіть не думаючи, що навряд чи хтось їстиме їх, окрім мене, та і що я їстиму - не факт, і взагалі, що з них готувати, але вони такі гарні, хоч замість квітів на столі тримай.
Але ці от синенькі, сорт "Графіті", навіть язик не повертається так назвати. Які ж вони синенькі, вони гарненькі, товстенькі і смугастенькі, але аж ніяк не синенькі. Зізнаюся чесно, купила їх, навіть не думаючи, що навряд чи хтось їстиме їх, окрім мене, та і що я їстиму - не факт, і взагалі, що з них готувати, але вони такі гарні, хоч замість квітів на столі тримай.
Насправді, це не стільки рецепт, скільки ідея, і моє улюблене пісочне тісто для відкритих пирогів. Колись я у жж викладала потрошку переклад теоретичної частини книжки Мішеля Ру "Солодка і солена випічка", але з ним і все загуло. Але це насправді, найкращий з випробуваних мною варіантів, а їх через мої руки пройшло багато, і з холодним маслом, і з теплим.
А давайте поговоримо про улюблені цацки?
Я знаю, що у кожної дівчинки надцять прикрас, але є такі, які наче приросли. І є ж щось інше, але ні, рука так і тягнеться.
Я знаю, що у кожної дівчинки надцять прикрас, але є такі, які наче приросли. І є ж щось інше, але ні, рука так і тягнеться.