Про пивні крамниці мадридські ми поговорили отут, а тепер трошки про заклади. Ми не потрапили навіть в мізерну частину, бо їх просто безліч. Як мерехтливих вогнів вікон теплої мадридської ночі. But I digress...
Що трапилося на нашому шляху (не випадково, звісно).
Fábrica Maravillas (Calle de Valverde, 29, fmaravillas.com)
Невеликий брюпаб в центрі міста, який в суботу відкривається в 12:30, а в 12:45 сісти нема вже де. Не в останню чергу тому, що він крихітний, але тим не менш. Варять цікаві експерименти, принаймні, столовий 2% пшеничний хопфен мені не доводилося ще зустрічати. Цінник в районі 3 євро за півпінту, 5-5,5 за пінту. Готівка, картка починаючи від мінімальної суми (не запам'ятала, якої). Можна подивитися на маленький варочний порядок крізь скло, є трошки мерчу, наливає обізнана пані, що розкаже про все. До речі, уже не вперше бачу класне рішення - меню виводиться на стіну проектором.
Bee Beer Craft Beers And Cheeses (Calle de Augusto Figueroa, 30) - дуже незвичний заклад. Маленький, затишний, 7 кранів, з них на двох - пиво, яке варять спеціально для них, одне з яких - дог ель спеціально до пари для їхніх хот догів. Їжі небагато, але дуже ретельно підібраної. Паштет з анансовим чатні божествений. Холодильник з пивом вражає уяву. Американці, швейцарці, скандинави і - увага - ювілейний випуск Утопій Сема Адамса (290 євро, якщо вам цікаво). Вибір дуже інтригуючий. Власники супер обізнані і раді потеревенити, приязні і вигадливі: при мені розбирали однакові пивні кришечки і складали їх у мішечки, на яких нанесено поле для гри в хрестики-нолики. Ну хіба не геніально?:) Єдине, на наступний день коли ми прийшли бармен (вочевидь, чи то поки що не дуже досвічений, чи як) на прохання відкрити пляшку і дати два келихи навіщось проявив ініціативу розливати і збовтав дріжджовий осад в пляшці, замість того, щоб лишити його в ній. Троха попсув враження (так, я віддаю перевагу способу вживання, коли дріжджі лишаються у пляшці, особливо, коли їх там пристойний шар після довгого вторинного бродіння).
Ópalo Gastropub (Calle de Zaragoza, 9) досить новий заклад з помітною неозброєним оком орієнтацією на Founders, які, судячи з усього, щільно заходять на ринок і Nomada - найпопулярніша наразі пивоварня, яка виросла з найкращого, за словами багатьох, домашнього пивовара, який циганить. 12 кранів, непоганий асортимент стилів (на відміну від засилля охмеленого майже всюди), і дивна тиша. Чи то зовсім новий, чи не надто популярний, важко сказати, але на стійці є буклет з презентацією пива, концепту і описами - половина Фаундерс, половина Номади. Всіляко схвалюю просвітницьку роботу. Картка/готівка.
Brew Wild Pizza Bar (Calle Echegaray, 23, brewwildpizzabar.com) встигли лише одним оком зазирнути, бо він закрився (так, в неділю половина закладів зачиняє двері у 17). Кажуть дуже непогана піца, а перелік пива ми побачили, і він теж незлий.
Mad Brewing (Calle de Julian Camarillo, 19, madbrewing.beer) ми охрестили місцевою "Лісопилкою" - теж бозна де, в індустріальному районі, зі столами на вулиці, всередині, все дерев'яне, варять на місці і навіть система розливу у пляшки така сама. І дуже подібний профіль пива, принаймні, охмеленого.
Якщо ви прийдете в будній день у ланчевий час - приходьте або під відкриття, або бронбйте стіл, бо місцеві мешканці офісів окуповують заклад на раз-два, воно й не дивно, одна страва, пінта пива і десерт за 9,5 - це безкоштовно по місцевих мірках. Взагалі цінник тут найдемократичніший з усіх відвіданих місцин, пиво від 2 за півпінти до 4,5 за пінту залежно від сорту. І ланч справді великий, поживний і дуже смачний, моє "чорне курча" виявилося справді половиною курча (і не перепілкового розміру, а нормального) на картоплі під фантастичним соусом зі стауту. На сайт навіть не ходіть, ці хіпстотні фоточки не передають нічого, бо сорти пива на крані вигадливі і цікавезні, не кажучи про те, що, наприклад, сезон вони зварили в колаборації з Alvinne. Все пиво дуже збалансоване, приємне і жодне з 4 зразків не викликало якихось прискіпливих коментарів, хоча уже хотілося знайти хоч щось, до чого причепитися, але ні :)
Дуже рекомендую. Але або приготуйтеся гуляти, або одразу спускайтеся у метро.
Місцеві нам дуже радили Irreale (Manuela Malasaña, 20), Taproom Madrid (Calle de Guzmán el Bueno, 52) The Beer Garden (Calle de Juan de Austria, 23, thebeergardenstore.com), але туди ми не потрапили знову ж через розбіжність нашої присутності і годин роботи цих закладів.
Що трапилося на нашому шляху (не випадково, звісно).
Fábrica Maravillas (Calle de Valverde, 29, fmaravillas.com)
Невеликий брюпаб в центрі міста, який в суботу відкривається в 12:30, а в 12:45 сісти нема вже де. Не в останню чергу тому, що він крихітний, але тим не менш. Варять цікаві експерименти, принаймні, столовий 2% пшеничний хопфен мені не доводилося ще зустрічати. Цінник в районі 3 євро за півпінту, 5-5,5 за пінту. Готівка, картка починаючи від мінімальної суми (не запам'ятала, якої). Можна подивитися на маленький варочний порядок крізь скло, є трошки мерчу, наливає обізнана пані, що розкаже про все. До речі, уже не вперше бачу класне рішення - меню виводиться на стіну проектором.
Bee Beer Craft Beers And Cheeses (Calle de Augusto Figueroa, 30) - дуже незвичний заклад. Маленький, затишний, 7 кранів, з них на двох - пиво, яке варять спеціально для них, одне з яких - дог ель спеціально до пари для їхніх хот догів. Їжі небагато, але дуже ретельно підібраної. Паштет з анансовим чатні божествений. Холодильник з пивом вражає уяву. Американці, швейцарці, скандинави і - увага - ювілейний випуск Утопій Сема Адамса (290 євро, якщо вам цікаво). Вибір дуже інтригуючий. Власники супер обізнані і раді потеревенити, приязні і вигадливі: при мені розбирали однакові пивні кришечки і складали їх у мішечки, на яких нанесено поле для гри в хрестики-нолики. Ну хіба не геніально?:) Єдине, на наступний день коли ми прийшли бармен (вочевидь, чи то поки що не дуже досвічений, чи як) на прохання відкрити пляшку і дати два келихи навіщось проявив ініціативу розливати і збовтав дріжджовий осад в пляшці, замість того, щоб лишити його в ній. Троха попсув враження (так, я віддаю перевагу способу вживання, коли дріжджі лишаються у пляшці, особливо, коли їх там пристойний шар після довгого вторинного бродіння).
Ópalo Gastropub (Calle de Zaragoza, 9) досить новий заклад з помітною неозброєним оком орієнтацією на Founders, які, судячи з усього, щільно заходять на ринок і Nomada - найпопулярніша наразі пивоварня, яка виросла з найкращого, за словами багатьох, домашнього пивовара, який циганить. 12 кранів, непоганий асортимент стилів (на відміну від засилля охмеленого майже всюди), і дивна тиша. Чи то зовсім новий, чи не надто популярний, важко сказати, але на стійці є буклет з презентацією пива, концепту і описами - половина Фаундерс, половина Номади. Всіляко схвалюю просвітницьку роботу. Картка/готівка.
Brew Wild Pizza Bar (Calle Echegaray, 23, brewwildpizzabar.com) встигли лише одним оком зазирнути, бо він закрився (так, в неділю половина закладів зачиняє двері у 17). Кажуть дуже непогана піца, а перелік пива ми побачили, і він теж незлий.
Mad Brewing (Calle de Julian Camarillo, 19, madbrewing.beer) ми охрестили місцевою "Лісопилкою" - теж бозна де, в індустріальному районі, зі столами на вулиці, всередині, все дерев'яне, варять на місці і навіть система розливу у пляшки така сама. І дуже подібний профіль пива, принаймні, охмеленого.
Якщо ви прийдете в будній день у ланчевий час - приходьте або під відкриття, або бронбйте стіл, бо місцеві мешканці офісів окуповують заклад на раз-два, воно й не дивно, одна страва, пінта пива і десерт за 9,5 - це безкоштовно по місцевих мірках. Взагалі цінник тут найдемократичніший з усіх відвіданих місцин, пиво від 2 за півпінти до 4,5 за пінту залежно від сорту. І ланч справді великий, поживний і дуже смачний, моє "чорне курча" виявилося справді половиною курча (і не перепілкового розміру, а нормального) на картоплі під фантастичним соусом зі стауту. На сайт навіть не ходіть, ці хіпстотні фоточки не передають нічого, бо сорти пива на крані вигадливі і цікавезні, не кажучи про те, що, наприклад, сезон вони зварили в колаборації з Alvinne. Все пиво дуже збалансоване, приємне і жодне з 4 зразків не викликало якихось прискіпливих коментарів, хоча уже хотілося знайти хоч щось, до чого причепитися, але ні :)
Дуже рекомендую. Але або приготуйтеся гуляти, або одразу спускайтеся у метро.
Місцеві нам дуже радили Irreale (Manuela Malasaña, 20), Taproom Madrid (Calle de Guzmán el Bueno, 52) The Beer Garden (Calle de Juan de Austria, 23, thebeergardenstore.com), але туди ми не потрапили знову ж через розбіжність нашої присутності і годин роботи цих закладів.
До Мадриду мене занесло з іншою метою на три дні, але крім того, щоб вразити мене у самісіньке серце собою взагалі, Мадрид ошелешив мене тим, наскільки просунулась пивна сцена Іспанії за ці кілька років. 4 роки тому у Валенсії і 5 років тому в Барселоні було що знайти, і правда, але те, що відбувається зараз - неймовірно. Пивний біговий клуб на 60 тисяч осіб, щонайменше три друковані періодичні видання про пиво, і безліч, безліч пивоварів, пивоварень, закладів і крамниць.
Мапа Мадрида на рейтбір - найщільніша мапа пиводотичних закладів, бачених мною у європейському місті. Тому я пішла по стандартній схемі - відзначити найближчі до винайнятого помешкання і у тих районах, які планувала досліджувати, а решту, традиційно, питати у місцевих. І ця стратегія не схибила, як завжди.
Що вам треба знати про пиво: після 22:00 продавати алкоголь на виніс в крамницях не можна.
Чим особливо здивували крамниці, що навіть при певних повторах (найпоширенішої бельгійської класики й деяких іспанських брендів) у кожного - свій, ретельно підібраний асортимент. І в асортименті є таке, що змушує ридма ридати.
Почнемо ж.
Мапа Мадрида на рейтбір - найщільніша мапа пиводотичних закладів, бачених мною у європейському місті. Тому я пішла по стандартній схемі - відзначити найближчі до винайнятого помешкання і у тих районах, які планувала досліджувати, а решту, традиційно, питати у місцевих. І ця стратегія не схибила, як завжди.
Що вам треба знати про пиво: після 22:00 продавати алкоголь на виніс в крамницях не можна.
Чим особливо здивували крамниці, що навіть при певних повторах (найпоширенішої бельгійської класики й деяких іспанських брендів) у кожного - свій, ретельно підібраний асортимент. І в асортименті є таке, що змушує ридма ридати.
Почнемо ж.