Показ дописів із міткою руцями. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою руцями. Показати всі дописи
Трошки хвалько-допис, про новорічний проект.
Проект вийшов дуже-дуже лімітованим, щоправда, з технічних, а не зіркових причин.
Проект вийшов дуже-дуже лімітованим, щоправда, з технічних, а не зіркових причин.
Ні, мері поттер - це не сестра Гаррі Поттера. Це веселий гончар, тобто я, тобто, одна з моїх іпостасей на кілька годин. Все це сталося можливим завдяки талановитим і терплячим керамістам Лізі Портновій і Андрію Кириченку, яким я неймовірно вдячна за здійснення мрії дитинства. Не просто коників з ... глини наліпити, а справжній посуд, з якого можна їсти і пити - так, я хитра пика, зробила піалу, яка може і відром для кави бути, і мисочкою для сніданкової вівсянки.
Я не казатиму, яке це тактильне задоволення, практично дзен, коли ти заплющуєш очі і відчуваєш глину пальцями і долонями.
Я не казатиму, як це страшно і захопливо водночас - боятися, що зараз все зіпсуєш, але не зупиняти гончарне коло.
Я не казатиму, як це, коли тебе розпирає від щастя і гордості, бо ти не такий криворукий, як очікував.
Ну і точно промовчу про те, як за кілька тижнів несешся додому, підскакуючи, пританцьовуючи,мугикаючи веселі пісеньки, не сила стримати усмішку, яка розповзається по обличчі, коли в руках у тебе твій, власноруч створений скарб, поглазурований і запечений професіоналами - до цього ще руки не доросли.
Здійснюйте дитячі мрії, саме для цього ми стали дорослими, хіба ні?
ПС. і обовязково сходіть подивіться на сучасних керамістів на "ЦеГлині-2015". Вражень купа. Музей духовних скарбів України на Десятинній 12, з 19 по 28 серпня, вхід безкоштовний.
Я не казатиму, яке це тактильне задоволення, практично дзен, коли ти заплющуєш очі і відчуваєш глину пальцями і долонями.
Я не казатиму, як це страшно і захопливо водночас - боятися, що зараз все зіпсуєш, але не зупиняти гончарне коло.
Я не казатиму, як це, коли тебе розпирає від щастя і гордості, бо ти не такий криворукий, як очікував.
Ну і точно промовчу про те, як за кілька тижнів несешся додому, підскакуючи, пританцьовуючи,мугикаючи веселі пісеньки, не сила стримати усмішку, яка розповзається по обличчі, коли в руках у тебе твій, власноруч створений скарб, поглазурований і запечений професіоналами - до цього ще руки не доросли.
Здійснюйте дитячі мрії, саме для цього ми стали дорослими, хіба ні?
ПС. і обовязково сходіть подивіться на сучасних керамістів на "ЦеГлині-2015". Вражень купа. Музей духовних скарбів України на Десятинній 12, з 19 по 28 серпня, вхід безкоштовний.
"Тешуть Теслі" - це золоті руки, голови і совість. Саме завдяки їм у мене є штуки, які я собі навигадала, і це лише початок.
Це короткий анонс, бо решту творінь моєї хворої фантазії і рукастих хлопців ще треба пофотографувати у зібраному вигляді і в інтер'єрі, але ось наприклад, уже зараз, я не уявляю, як я раніше жила, з постійним ризиком "зара-чашка-нахилиться-і-ти-вся-в-каві". Не думаю, що лише я одна така, що ставить чашки на бильце дивану, якщо до стола далеко, а вже дупцю вмощено читати чи колупатися в інтернеті. Тепер чашка стоїть міцно, як атлант,що розправив плечі. Я вже мовчу про те, як це гарно виглядає, пахне і мацається. "Фартушок"-підставка для дивану. Дуб, брашування, олієння, by Тешуть Теслі.
Це короткий анонс, бо решту творінь моєї хворої фантазії і рукастих хлопців ще треба пофотографувати у зібраному вигляді і в інтер'єрі, але ось наприклад, уже зараз, я не уявляю, як я раніше жила, з постійним ризиком "зара-чашка-нахилиться-і-ти-вся-в-каві". Не думаю, що лише я одна така, що ставить чашки на бильце дивану, якщо до стола далеко, а вже дупцю вмощено читати чи колупатися в інтернеті. Тепер чашка стоїть міцно, як атлант,
Хоча ні, яке жито. Хміль дуже повільно, але росте, і вже вишкрябався на ниточку. Вже, нарешті, пустив крихітні пагони від коренів, які мають стати новими "ліанами". Якщо їх не зжере тля. Випадково, на щастя, помітила, як почалася мурашина плантація. Кілька днів оббирання вручну (щастя, що листочків небагато) і оприскування мильним розчином (он білі плями на листках) і начебто вдалося вигнати цю погань. Тьху-тьху, сподіваюся, молоді листочки швидко ростимуть. Рости, рости моя прєлєсть :)
Отже, про руки-ноги-хвіст руки, які іноді з потрібного місця.
Не знаю, коли зможу показати у причіпленому до стіни вигляді, але не похвалитися неможливо.
Пальці поколоті, нігті спилені наждаком - а шо це? А це мене вмикнуло робити штуки руками. Ну, щось крім їжі. І бірчиці. Тому найближчим часом чекайте звітів.
Оце, наприклад, початок дивану на балкон. Блін, не шила нічого, мабуть, зі шкільних уроків праці. Так забавно. Тільки спина болить, але шукати матеріали, розраховувати подумки і кроїти-пиляти-фарбувати весело. To be continued.
Оце, наприклад, початок дивану на балкон. Блін, не шила нічого, мабуть, зі шкільних уроків праці. Так забавно. Тільки спина болить, але шукати матеріали, розраховувати подумки і кроїти-пиляти-фарбувати весело. To be continued.