А давайте поговоримо про солодке. Власне, солодке пиво.
Do you have a moment to talk about sweet things? I mean, sweet beers.
Відколи я серйозно заглибилася в пивну культуру на рівні більше, ніж просто в задоволення пити, мене дуже цікавив розвиток нової хвилі пива в різних країнах. Поки що це все, що мені влалося знайти, звісно, переважна більшість книжок, написаних на цю тему, написана в США і про США, але потроху, потроху... Я точно знаю, що є така книжка про Нову Зеландію, щоправда, не вдалося поки її дістати (бо вартість самої книжки і пересилки з НЗ якась космічна), є про Німеччину, але німецькою, можливо, й іншими мовами є, але на жаль, поки що вони недоступні. Будe розширювати все одно, бо ж менш цікаво не стає. Почнемо ж.
Я люблю книжки. Ще більше я люблю книжки про пиво. Але нещодавно впіймала себе на думці, що практично ніколи не розказую про свою любу серцю бібліотечку. Мабуть, час почати, тим більш, що вона завжди рада розширитися за рахунок і ваших порад.
Всі порядні біргіки уже спланували першу половину року пофестивально, я точно знаю, що дехто вже сидить на квитках, а комусь їх навіть не вистачило - європейська хвиля, на відміну від американської і не думає вгавати. Квитки на фестиваль Pohjala в травні розійшлися за 3 години. Половина сесій на МВСС закінчилася в день продажів, зараз доступні лише одна сесія і дорожезні квитки на всі дні. Не кажучи про те, що на Cantillion Quintessencе минулого року квитки розібрали за 40 хвилин.
