Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Цю красиву картинку я зібрала в фотошопі, як слайд до презентації в Будапешті про те, як заохочувати до крафту жіночу аудиторію (врешті-решт, це ж 50% планети, вам не потрібні нові шанувальники?). 

Не кваптеся пропонувати супер-гірке пиво чоловіку, який не знає, що б його замовити і розгублено розглядає дошку у черговому мультитапі, так само, як не повідомляйте відвідувачці, що ось тут вам фруктовенького і солодкого завезли - звісно, якщо ви не знайомі особисто і знаєте конкретні смаки. Але існує маленький, огидний, приховуваний секрет: ваш мозок хоче солодкого. Будь який мозок, будь-якого тіла, бо цьому його навчила еволюція. 

Є непогане дослідження отут, я вам його коротко перекажу. Мозок хоче солодкого, бо солодке - це енергія. І коли нащі пращури були вимушені шукати постійних джерел пожерти (завалити мамонта чи загнати антилопу не така вже й проста справа), а всякі плоди, на відміну від сьогоднішніх супермаркетів, бували лише в сезон, аромати солодких стиглих фруктів одразу вмикали лампочку "солодке. смачно. енергія. хотіти" (можна пісню з Онукою записати). Солоне мозку теж подобається, бо солі і мінерали є невід'ємною частиною організму, тому в певних кількостях і періодично солоного теж кортить. 

І от тепер нерадісна звістка. Вибачте, хопхеди, звиняйте, любителі кислячків, але ви з точки зору еволюції - аномалія. Бо вона он скільки тисячоліть витратила на те, щоб навчити нас, що гірке - це отрута, токсини і небезпека, а кисле - швидше за все зіпсований продукт, і всього цього треба уникати. А нас вчиш-вчиш, книжки купуєш, й одні двійки. Не просто та же ж вона нам дала мінімум 25 генів, які дозволяють розпізнають різні види гіркоти. Народжуємося ми таки з відразою до гіркого (ну, хто любив брюсельську капусту в дитинстві? чи ще яку трав'яну гидотку?), але деякі бунтарі виростають і назло еволюції, на радість собі жмакають рецептори хрустким Чінуком і рештою дарів щедрої природи і селекції. Я вже мовчу про цілу націю, там згори європейської географії, яка упивається простигосподи кислим пивом. Ну ок, не цілу націю, а її шматочок. 

І поки солодке пиво вважатиметься "пивом для дівчаток", люди не зможуть нормально насолоджуватися тим, що люблять, а це недобре. Невигадана історія з конференції: Один з постійних відвідувачів закладу на місці постійно п'є найзліші ІРА й стаути, а з собою бере пляшечку солодкого вишневого пива "Це для дружини". І так триває, поки одного разу він не йде першим, а його компанія повідомляє бармену, що дружини у нього немає. Бо солодке люблять, навіть якщо приховують. Не кажучи уже про підсвідоме бажання накопичення ж̶и̶р̶к̶у̶ енергії, я вже мовчу про те, що солодке робить з нашим мозком в сенсі задоволення. Сучасна людина в постійному стресі, купа роботи, все швидко, вибори на носі, дайте шоколадку і запити солодким пивом. І не злипнеться. Ви хочете доказів? Їх є у мене. Та й у вас. Всі бачили відгуки на Інсайдер. Як ви думаєте хто п'є весь Milk Stout i Golden Ale, які робить Varvar? Або всі ці солодкі milkshake i hazy чого такі популярні? 

Коротше, не треба соромитися. Це все мозок. Я навіть за розвішування у закладах постерів з написом "Це мій мозок хоче солодкого, не я". Хочете солодкого пива? Пийте. Хочете фруктового пива? Пийте. Але не називайте його дівчачим. 

Офіціанти, якщо ви не знаєте, хто конкретно замовив яке пиво, просто спитайте, не ставте імперець хлопчику, а хейз дівчинці, все може бути навпаки. 

Люди, насолоджуйтеся прекрасним напоєм, ким би ви не були. Бо пиво для всіх. Якими б аномаліями для еволюції ми не були.