Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Третій день подорожі повністю крутився навколо Койкеннхофа - відомого голландського парку квітів, який працює лише два місяці на рік - з березня по травень, саме коли квітнуть тюльпани (та інші бульбові квіти). 32 гектари площі, 15 км доріжок і мільйони тюльпанів. Щороку дні відкриття трохи інші, а працює ці два місяці парк з 8:00 до 19:30. Дорослий квиток — 15 євро.
Чому саме цей день - розраховували, що в понеділок буде менше туристів. Попередній план був такий: приїхати в Гарлем, взяти прокатні велосипеди (http://www.rentabikehaarlem.nl), рушити на Койнкенхоф (13 км), дорогою заїхати до міні-броварні (http://www.kleinduimpje.nl), дістатися Койкенхофa, заїхати на тюльпанові поля, потім дюнами до моря, вздовж моря в Зандворт, і потім через парк назад до Гарлема. Приблизний кілометраж мав би бути теж десь 50-60 км. Але враховуючи, що в попереднійперший день після зими ми крутанули 60 км по найгіршим можливим дорогам Голландії, сидіти на велосипеді було дуже і дуже боляче, тому транспортні плани змінилися на автобус. Щоправда, це були не єдині зміни, і про них — далі. Чим нас дуже здивували водії автобусів, то це тим, що на роздруківку нашого купленого на сайті Койкенхофа квитка вони реагували однаково — штампували його датою і везли нас безкоштовно О_О Остаточно добило те, що у рейсовому міжміському автобусі безкоштовний вайфай. З вітерцем автобус № 50 довіз нас до зупинки, від якої треба було 10-15 хвилин неспішним кроком йти до входу в парк, як сказав водій: “Там будуть інші автобуси, ви помітите”. І о таааак, ми помітили. Понеділок, не понеділок — людей у парку більше, ніж квітів. Групи всіх національностей (і здогадайтеся, які туристи топталися і фотографувалися на ділянці газону з табличкою “Не ходити по газону”?), галасливі, з мільйонами фотоапартів, із захватом написаним на обличчі всіма мовами світу. Але як ще реагувати на таку красу? Боюся, слова будуть зайвими. Такої кількості розкішних квітів я не бачила ніколи... Обходивши вздовж і впоперек всі павільйони (окремо - зі звичайними, окремо - з екзотичними квітами) і галявинки, ми дійшли висновку, що кінець квітня все-таки ще зарано (особливо з такою холодною весною), багато висаджених квіткових композицій ще не встигли забуяти кольорами, а найвідоміший краєвид — млин на тлі різнокольорових смуг — теж був переважно зеленим. І тим не менш. При головному вході є навіть поштова скринька, в яку можна вкидати придбані і промарковані у тисячі сувенірних крамничок листівки. Дивно, що крамниця бульб була геть не забита туристами. А там можна поколупатися у товстеле-е-е-зному каталозі, тицьнути пальцем у вподобані тюльпани, оплатити їх, і перед сезоном посадки вони приїдуть до вас поштою. Щоправда, моя особиста халепа полягала в тому, що на абонентські скриньки вони доставку не здійснюють (чому, невідомо, послуга ж передоплачена все одно), тому лишилася я без койкенхофівських тюльпанів. Забігаючи наперед, скажу, що відірвалася на квітковому ринку в Амстердамі, але то таке. На не до кінця розквітлі тюльпанові поля ми теж не потрапили, бо, як виявилося, туди можна дістатися а)машиною б)велосипедом в)туристичним човном. Варіанту пішки не було, тому довелося вдивлятися на них удалечині, через інші поля. Дорогою до автобусної зупинки, ми таки завернули на броварню Brouwerij Klein Duimpje (Hyacintenlaan 2A, Hillegom) але і тут нас спіткала невдача, я була впевнена, що вони працюють щодня, але ні — лише п'ятниця, субота, неділя, з 13 до 20, тому якщо будете брати за основу наш маршрут, зважайте. Зандворт — крихітне туристичне містечко, де погода вміє за 15 хвилин мінятися отак Але свій особистий дзен у той день ми зустріли на білій лавці з видом на море, вітром у волоссі і полуницями в кошику. Не вірте тим, хто каже, що голландські полуниці погані. Експортні — може таки й водянисті і зелені, але собі вони лишають гарні.