Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Друга броварня, до якої ми завітали, і найстарша, це – Brouwerij t’IJ (http://www.brouwerijhetij.nl, Funenkade 7) Буквально на початку року пивовари істотно розширилися, тепер у старому приміщенні пиво розливають лише у кеги і на барній стійці, а лінія пляшкового розливу переїхала в іншу будівлю.
Коли ми зайшли до приміщення броварні, то були неприємно здивовані запахом, який нагадував чи то лікарню, чи то ще якесь дезінфіковане приміщення. Єдиною прикрасою вкритого кахлями приміщення є довгі ряди пивних пляшок з приватної колекції місцевого колекціонера. Все інше – максимально невибагливе. Щоб убити час перед початком екскурсії, на яку ми прийшли заздалегідь (оскільки максимальна кількість осіб в екскурсійній групі – 25, а бронювання неможливе), ми вирішили почати дегустацію і порозглядати етикетки на старих пляшках. Пива можна взяти келих, а можна й дегустаційний сет. Ціни дуже гуманні, як на Амстердам, і не дивно, що у будній день, робочий час і погану погоду невеличкий паб був забитий вщент. А потім нас покликав веселий гід, який на вигляд — чистопородний ірландець, а по мові — щирий голландець і патріот, завів нас за двері, де все ще висить розклад роботи публічних бань, і екскурсія почалася. Історія Brouwerij ’t IJ (назва – гра слів, по-перше, так називається одна з основних річок Амстердама, а ще її назва звучить так само, як і «яйце» голландською, саме звідси й ростуть ноги логотипа броварні – страуса), бере свій початок у 1985 році. Каспер Петерсон, бровар-любитель, якого друзі переконали, що нема чого тримати таку смакоту лише для себе, починає варити пиво у більших кількостях. За два роки його хмільний напій набув такої популярності, що йому довелося розширюватися. І саме тоді підвернулася будівля публічних бань, якими припинили користуватися (після масштабної реконструкції водогону і появи ванн у практично всіх будинках). Це було ідеальне місце – готова будівля, з підведеною водою, на березі каналу і під найстарішим млином Амстердама. Після 20 років пивоварства, Каспер вирішив, що зробив для амстердамського пива все, що хотів, і Brouwerij ’t IJ перейшла до рук теперішніх власників. У броварні є кілька особливостей. Серед їхнього нефільтрованого, непастеризованого пива є пілснер, хоча все пиво вариться шляхом верхового бродіння. І ще пивовари пишаються особливими дріжджами, які працюють при абсолютно неймовірній для цих істот температурі у 27С, і, як кажуть пивовари, є дуже важливою складовою унікального смаку їхнього пива. Залишки від сусла їдуть на ферму, де ними ласують вівці, з молока яких потім роблять особливий сир під назвою «Skeapsrond», який чудово пасує до пива (ще б пак), і у пабі теж можна його скуштувати. Ну і найцікавішого — розливу у пляшки, мені знову не дісталося. Окрім загальних пивних фактів, наш гід порозповідав нам жартів і байок, а крім того правдиву історію про 14 річне пиво, і тепер мені муляє мрія якесь пиво зібрати в колекцію з кількох років витримки, але де тут у нас таким побавишся... Паб до речі, працює щодня з 14 до 20. Екскурсії англійською проходять по п’ятницях-суботах-неділях о 15:50. Вартість – 4,5 євро, включно з дегустаційним келихом пива. Усе пиво досить цікаве, але я все не могла відкараскатися від враження, що щось є у ньому, що мені не дуже до вподоби. Найбільше вразив смаком Struis (стиль — ячмінне вино) – насичений, густий, дуже яскравий, з тривалим післясмаком. В цілому дуже непоганий варіант для того, щоб відійти від галасливого центру Амстердама, але приходьте якомога раніше, а то ризикуєте лишитися без посадочного місця. Де всім цим пивом можна розжитися в Амстердамі не виходячи з центру – у найближчих дописах.