Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Я не збрешу, якщо скажу, що до Флоренції можна рушати лише заради Perche no - найсмачнішого морозива у світі. Сорбети там теж нівроку, але морозиво, оооо, з 1939 року був час визначитися з рецептурою, і вона там досконала. Яке морозиво не обереш - а в роті розтікається аромат і смак того інгредієнта, яким визначено сорт. Якщо це мигдальне морозиво - то в роті смажений мигдаль, якщо мандаринове - то долька мандарину, про полуниці я взагалі мовчу - це лісова галявина і ти сам-на-сам з ягодами. Ми ходили туди щодня. Що-дня! В грудні! По морозиво. А інколи - двічі на день. Порції щедрі, від 2 євро. Вартість залежить не від кількості смаків, а від розміру "пасочки".
 


Обов'язковим до навідування вважаю і центральний ринок. На першому поверсі скуповуються місцеві, ціни гуманні, розмаїття спантеличує, є і сир, і мясо, і овочі, і гриби, і зелена, і все, що треба для вечерь-обідів-сніданків. На другому поверсі - фудкорт на будь-який гаманець, кулінарна книгарня, кулінарна школа і маленький відділ Eataly. Щоправда, в Eataly рекомендую все-таки на Via dei Martelli, 22, там крамниця значно більша, з винотекою, пивотекою, гастрономією і купою додаткових радощів у вигляді кулінарного начиння і книжок.
 

А оце - у маленькому закапелку на першому поверсі, старезна, старезна ятка-легенда Nerbone. Нам дуже пощастило, що черга була крихітна у порівнянні з тим, що тут коїться зазвичай. А все тому, що тут за копійки можна наїстится від пуза місцевим спеціалітетом - тушкованим шлунком у хлібчику. Виглядає це жахливо, але на смак, ооооо.... Любителі тельбухів мене зрозуміють, решта - не дивіться :)
 


Що їсти/везти додому без варіантів:
- шлунок (tripe) у будь-якому вигляді, у хлібчику - Panino al Lampredotto
- флорентійський стейк - Bistecca Alla Fiorentina
- мостарда - солодко-пікантний соус з гірчиці і фруктів
- паста з фісташок
- мо-ро-зи-во!
- кисле пиво