У світі пива існує безліч міфів. Серед них не лише такі, від яких можна жартома страждальницьки позакочувати очі на кшталт порошкового пива чи стимулянта збільшення грудей. І ні, не буває, ні, не ростуть, детальніше отут. Існує й окрема категорія (маркетингових переважно) міфів, повторювана безліччю людей так часто, що цей міф стає чимось на кшталт історичної довідки. Такі є про портер, про ІРА, але, зрештою, їх таки женуть поганою мітлою, але є один міф, живучості якого можна позаздрити.
І це міф про російський імперський стаут.
Насамперед, хочу підкреслити, що моє неприйняття цієї версії і назви не засноване на національному ґрунті. Упевнена, знайдуться люди, які закидатимуть, що як українка, я ненавиджу все російське. Запевняю вас, мій рівень русофобії ніколи не достатній, але те, що імперський стаут ні разу не російський, заявляють навіть росіяни. Не поґребувала і послухала 20-хвилинний подкаст, в якому Юрій Катунін розбирає по кісточках міф про "улюблене пиво російської імператриці”, і в цілому цей міф смішить не лише його. Тому моє бажання, щоб весь світ припинив нарешті називати імперський стаут російським аж ніяк не cancel culture (хоча, окрему порцію задоволення я від цього отримаю). Просто я люблю пиво і ненавиджу, коли люди, як маріонетки, повторюють вигадану кимось колись маячню.
PS. More information on Ukrainian Golden Ale:
https://www.goodbeerhunting.com/sightlines/2022/3/15/campaigners-work-to-make-ukrainian-golden-ale-an-official-beer-style
https://www.beervanablog.com/beervana/2022/3/17/ukrainian-golden-ale
https://untappd.com/blog/how-the-untappd-community-can-continue-to-support-ukraine/1492
https://www.beer52.com/ferment/article/1430/a-style-is-born
piece for CB&B here
Мені дуже пощастило, що у Nolla мене відвели. Бо ні гугл, ні інші корисні пиволюбам джерела інформації про цю місцину не знали нічого. І дуже, дуже даремно.
Минулого тижня мала честь і задоволення приєднатися до суддівської команди фінського конкурсу з пошуку кращого фінського пива Suomen Paras Olut, який проходить одночасно з хельсінським етапом фестивалю Suuret Oluet – Pienet Panimot (SOPP) - Great beers, small breweries. Про нього і про фінське пиво загалом детальніше.
Бути у Кейптауні і не поїхати дивитися пінгвінів, це просто злочин перед собою, якого ми, звісно, уникли. Про те, як взяти авто, писала у попередній серії, а от куди поїхати є два варіанти. Пінгвіни є у Simon's Town, де вони живуть на вільному випасі (і про це є кльовий серіал Penguin Town на Нетфліксі), це напрям на мис Доброї Надії, і якщо ви хочете в один день побачити пінгвінів, мис і три пивоварні, то краще їхати туди. Інше питання, що там немає конкретного місця, де пінгвінів шукати. А от Stony Point Colony, що в Betty Bay, це окремий заповідник, де пінгвіни точно будуть, і дорога туди просто фантастично красива. Але вимагає часу туди і назад, тому в один день ми не встигли всюди. Обирайте як вам зручніше.
В Африці пивний ландшафт такий же строкатий, як і сама країна. І розділити його можна на три великі зони: мас-маркет лагер, традиційне домашнє і нова крафтова хвиля (комерційна і домашня).
Про традиційне пиво Африки, яке переважно варять з локальних зернових, часто з сорго і проса, назви та техніку приготування можна тут, і, як нам розповів один пивовар, насправді такого домашнього пива, яке варять поза великими містами, значно, значно більше, ніж комерційного. (Тут мала б бути історія, про те, як він з друзями, ще за студентства поїхали тусити, звісно, випили у п'ятницю все, що було запасено на вікенд, але знайшли 20-літрове відро домашнього сорго-пива, але не буде).
Хай у містах про таке пиво забувають, але воно живіше живих поза їх межами. І є пивовари, які намагаються поєднати минувщину і сучасність.
І у перший же вільний від суддівства день я пірнула в традицію з головою, себто, у пінту умкомботі і допила її.
Пиво в Африці є. І власне, Південна Африка має найбільш яскраву пивну сцену на континенті. Там є не лише пиво, а й мерч, друковане періодичне видання, книжки, навіть серіал і документальна стрічка, контрактна компанія з розливу в банку, великий конкурс, свої хмелеві програми. Був контракний хаб для пивоварів, який не пережив ковід (та й багато пивоварень його не пережили).
А почалося все у 2007 - саме тоді з'явилася перша крафтова пивоварня, Jack Black’s, яка досі працює, а за нею з 2010 з'явилися ще кілька уже практично динозаврів на кшталт Darling Brew (сьогодні перша карбоно-нейтральна пивоварня Африки, до речі), CBC чи Woodstock brewery i рушій крафтового руху свого часу Devil's Peak. А за ними - сотні маленьких.
27-го березня Майклу Джексону виповнилося б 79.
(c) https://cohops.se/who-was-michael-the-beer-hunter-jackson/ |
Найкращому з Майклів Джексонів, людині, яка зробила для пива сучасності і не лише найбільше. Пивовари Бельгії в один голос скажуть, що це людина, яка врятувала бельгійське пиво і зробила його бажаним для всього світу (через п'ять років після виходу його "Видатного пива Бельгії", єдиної книжки присвяченої конкретній країні, експорт бельгійського пива виріс вдвічі). Це людина, яка вигадала поняття "пивний стиль", як ми розуміємо його сьогодні. Людина, чиїм поетичним лексиконом для описів пива ми користуємося, навіть не знаючи цього. Невтомний мандрівник, дослідник і автор за часів, коли про пиво не можна було погуглити. Я упевнена, що такої величі, і такого рівня трудів більше не досягне ніхто, бо все це буде після Майкла.
Вічний Beer Hunter написав 16 книжок, створив міні-серіал про пиво, який, на превеликий жаль, попри популярність не отримав продовження, але який досі можна подивитися на youtube, власне під тою ж назвою "Beer Hunter". Зізнаюся, я сама подивилася його лише минулого року і дивувалася, чому так довго це відкладала. Насправді, це не лише цікаво - зазирнути у пиво, яким воно було 30 років тому, а й дізнатися речі, про які, я упевнена, багато людей не знають і сьогодні. Саме цим я і пропоную вам зайнятися в суботу, мої дорогі пиволюбні друзі, а для повного занурення, під кожну серію можна заздалегідь прикупити відповідне пиво, і піднімати келих на честь Майкла, людини, для якої пиво пиво було всім, і яка вся віддала себе пиву.
Отже, серії та пивний акомпанемент:
1 - серія про Каліфорнію. У Каліфорнії 30 років тому були пивні фестивалі на 500 сортів! Anchor робив тімбілдінги на полях, юний Фріц Мейтеґ і колиска революції. Пити: Anchor Old Foghorn (goodwine.com.ua)
2 - попри те, каскового пива у нас немає, але ретельно пояснено, що це таке і які особливості технології, і в серії промайнули Youngs Double Chocolate Stout (beerfreak.org) і Fullers ESB (Мегамаркет).
3 - серія про Богемію, звісно пільзнери і жатець. Пити: Budweiser (Мегамаркет/goodwine), Pilsner Urquell (Сільпо)
4 - Баварія в цілому і Франконія зокрема, класичні пивниці Мюнхена, королівська пивоварня, і димний солод. Пити: Hofbrau (goodwine.com.ua), Kaltenberg в Україні зараз варять по ліцензії на "Микулинецький бровар", Schlenkerla (Сільпо)
5 - бельгійська гастросерія. Знайомі обличчя, знайоме пиво, типово бельгійський підхід до поїсти смачно з пивом і під пиво. Пити: Boon Kriek (Сільпо), Liefmans чи Duvel (beerfreak.org), Rodenbach Grand Cru (goodwine.com.ua), Rochefort 10 (Сільпо)
6 - серія присвячена переважно трапістам, але події відбуваються в Нідерландах. Пити: La Trappe (Сільпо/beerfreak.org), Chimay Red (Сільпo/ winetime.com.ua/ beerfreak/ goodwine), а також. якщо знайдеться десь, був колись t` IJ.
А тут можна прочитати одну з моїх улюблених статей про Майкла від одного з улюблених авторів сучасності