Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Вчора прийшов офіційний сертифікат, нашивка і значок. І нарешті я маю якесь фізичне підтвердження цього факту, що я - Certified Cicerone® (саме так просять писати представники системи сертифікації, а взагалі там простирадло на кілька сторінок, як і де і коли можна цей статус використовувати, як поводитися, і головне - як не поводитися).

З системою Сісерон (точно не Цицерон, і не чічероне) я вперше стикнулася роки два тому, коли почала цікавитися, які є системи сертифікації професіоналів у галузі пива. Не те, щоб мені хотілося прямо здобути якісь медальки з самого початку, ні, пиво мені цікаве само по собі, але останньою крапкою став візит знімальної групи на пивоварню, і на коментар, що пивовар буде зайнятий, і якщо у вас будуть якісь питання, на них зможу відповісти я, не кліпнувши оком мені кажуть "Але ж нам потрібен хтось компетентний..." Оооок, передати рівень мого обурення важко пристойними словами, але добре, якщо вам потрібні якісь регалії, щоб нормально сприймати жінку в пиві (а своєю обізнаністю в темі ви неспроможні це зробити), добре, почнемо з регалій. Сертифікат то сертифікат. Чекайте.

Тоді і почалося складання всього, що можна було скласти он-лайн: Provisional BJCP Judge, Cicerone Beer Server, Apprentice Beercierge. Вони досить різні - як за складністю, так і за напрямом. BJCP - це програма підготовки пивних суддів, які розглядають пиво з точки зору технічної довершеності виконання і відповідності заявленому стилю. Cicerone - значно ширша програма з чотирьох рівнів, яка охоплює знання не лише технічного, стилістичного плану, але й історії пива, поєднання пива та їжі, контролю якості пива у закладах, зберігання, продажу, освіти. Beercierge подібний до програми Сісероне, але значно більше уваги приділяє сфері гостинності, курування пивної програми у закладах, зберігання, подачі, і так далі.

BJCP з них найскладніший, це 180 питань з варіантами так/ні, вибором з варіантів, а також мультивибір без вказівок, скільки правильних відповідей там. На все це ти маєш годину часу. Але він і найдешевший, 10 доларів за спробу, 3 за 20 (відсоток правильних відповідей невідомий, ти склав або ні). 

Cicerone Beer Server для мене був найлегшим, до нього я не готувалася взагалі, але наприклад, знаю, що люди без більш-менш підготовки його не складають. Підготуватися до нього можна з однією книжкою - Ренді Мошера "Смак пива" (за цей час я прочитала її вже чотири рази щонайменше, в процесі перекладу:)). Іспит коштує 69 доларів, це 60 питань і півгодини часу (75% правильних відповідей, щоб скласти). 

Apprentice Beercierge трохи складніший і точно вимагатиме певних знань, пов'язаних зі зберіганням пива, швидкістю псування, стандартами галузі і сферою гостинності. Наприклад, чи ок офіціанту показати вам пляшку гьоза, забрати і принести її відкритою, а не відкорковувати її прямо на вашому столі. 39 доларів, 25 хвилин, 50 питань (80% правильних відповідей, щоб скласти). 

Всі ці рівні я склала першою в Україні, але якось почуття вдоволення не прийшло. Я почитала My Beer Year, книжку, де американська журналістка Lucy Burningham розповідає, як готувалася і складала іспит, і водночас дуже надихнулася і серйозно засумнівалася, чи треба воно мені. Але... врешті решт я видихнула і почала готуватися до наступних рівнів, а у березні поїхала у Мадрид, щоб замість святкувати день народження у колі друзів, складати два іспити - на повного суддю BJCP (результати цієї сесії суддівства/іспиту я все ще чекаю) і Certified Cicerone.

Те, що це буде іспит зовсім іншого рівня було зрозуміло ще відколи я відкрила зразок письмової частини (доступно на сайті програми). Це 27 сторінок питань - з короткими відповідями, не тестами, 3 есе - детальний опис певного стилю з комерційними зразками, ттх, типовими складниками, історією, все-все про нього; есе з питання зберігання/подачі/виробництва пива; есе на тему поєднання пива і їжі - тобі дають страву,  ти маєш прописати, яке пиво під неї подати (з комерційним зразком). На це все у тебе три години. Потім 40 хвилин дегустаційна частина з завданнями на визначення стилів, побічних ароматів і смаків і найважливіша частина - погодження якості. Подаються 4 пива, які гіпотетичний відвідувач закладу повернув, як неякісні, і ти маєш визначити, чи все з ними ок, а якщо не ок, то що саме, в чому причина, і як її в подальшому уникнути. А далі ще відео демонстрація: ти витягуєш завдання і потім за 3 хвилини на камеру пояснити все, що можна і треба з цим робити (я розбираю і збираю кран для наливу уже з заплющеними очима, і знаю, чим можна і не можна його мити, як часто, і які частини особливо уважно). 

Перед початком іспиту ти підписуєш зобов'язання не розголошувати зміст питань і завдань, інакше у випадку успішного складання тебе можуть позбавити статусу, тому вдаватися у деталі я не сильно можу, але принаймні точно можу сказати, що організація на висоті, якщо не зважати на дзижчання натягнутих, як струна, нервів кандидатів на титул, все дуже комфортно і зрозуміло. Письмова частина хвилювала мене значно більше (як виявилося, даремно), хоча деякі питання стосувалися речей, які я на очі ніколи не бачила. Я вклалася у відведений час досить комфортно, а от дегустаційна частина зайняла значно менше від відведеного часу і зіграла поганий жарт з моїм синдромом відмінниці - оскільки лишалося більше 20 хвилин до закінчення, я навіщось вирішила пройтися по пиву ще раз. І звісно, виправила кілька правильних відповідей на неправильні (всі пам'ятають такі контрольні з математики, ага?), тому головна порада на таких подіях - вірте першому чуттю, не думайте багато, перше враження майже 100% правильне.

Результати іспиту приходять електронною поштою рівно через 6 тижнів після складання. Відсоток успішних результатів - 40% учасників, ця цифра теж дуже лякала. На першій спробі я успішно подолала письмову частину і демонстрацію і завалила дегустаційну частину своїми виправляннями. Тому уже 1-го липня сиділа в Стокгольмі на дегустаційній частині (її можна перескладати окремо). Після іспиту ми веселою, впевненою у власному заваленому іспиті компанією пішли пити в Akkurat – ісландець, німець, ірландець, трійко шведів і я. З цієї компанії (після оголошення результатів, я пішла перевірити оновлені списки на сайт) склали лише Олі з Ісландії і ваша пивна принцеса під прикриттям.

Що допомагає.

Досвід і цікавість. Якщо ви якогось стилю пива не пили, то навіть ваша багата фантазія не допоможе вам щось про нього написати, хіба що ви просто вивчите напам’ять всю BJCP (стилистика йде переважно по цьому довіднику). Але прочитати його все одно доведеться, бо питання по технічних показниках і стилях будуть. Мені дуже важко зосереджуватися на технічній літературі, тому ідеальним способом запам’ятовування стали меморі-картки, які я написала сама. Коли пишеш — теж краще запам’ятовуєш, і так можна окучувати по кілька стилів на день.

Пишіть щось самі, укладайте запам’ятовуване у слова. По побічних смакоароматах я писала картки для BeerBox і осмислення причин і боротьби теж добре відкладалося в пам’яті.

В інтернеті є навіть меморі-картки про стилі, історію, температури, побічку і так далі, але я, безголове, забула посилання на них. 

На youtube є відео, які вам стануть у пригоді в підготовці до демонстрації: як зібрати-розібрати пивний кран, клешню, тощо.

Читати книжки, подані як обов’язкова література. Навіть якщо у вас свої погляди на поєднання пива та їжі, ви можете про них згадати коротко, але краще йти по Brewmasters Table. Draft Manual від Brewers Association вирішує всі ваші проблеми що стосуються систем розливу.

Просто читати, книжки по окремих стилях (написані не нудно) сильно додають бонусів, читати форуми і спілкуватися з людьми. Звісно, це просто має бути цікаво, тоді освіта стає приємною.

Як воно після отримання результатів? Вогонь. Я, взагалі, не те щоб дуже впевнена в собі людина, тому цей результат сильно boost-ить мою самооцінку, бо я знаю, що це не легкий іспит. Наприклад, якщо першого рівня сісеронів у всьому світі більше 70 тисяч, то сертифікованих лише 2900 (просунутих 170, а майстрів 18, але ми поки що не про це). А ще — я перший Certified Cicerone® України, і я — жінка.

Час замовити нові візитки. З новим статусом. І протерти знов корону :)