Основна проблема таких журналів - неоперативність. Тому це точно не джерело новин (для яких власне існують портали новин). Найчастіше вони виходять раз на квартал, тому як на джерело свіжих в часовому сенсі знань, особливо на них можна не розраховувати. Але, тим не менш, є журнали корисні і цікаві.
Почнемо з канонічного (уже спочилого в бозі, до речі) BeerAdvocate. Останні випуски були страшенно нудними. Знову ж таки: старі новини, жодних критичних матеріалів, купа реклами. Колись підписалася по скидці на три роки за якісь смішні гроші, але зрештою, жодної корисної крихти інформації не винесла.
Craft Beer & Brewing схоже став наступником BeerAdvocate, і замість паперових буде ще рік мені присилати цифрові копії. Він досить тлустий, найбільше мені подобається інфографіка і нечасто критичні статті. Огляди закладів можуть поставити прапорець на мапі на майбутнє, цікаві технічні матеріали теж бувають. Але переважно на "швидко прогортати" і вичепити якісь корисні моменти. Буває часто, що інформація про фестивалі застаріла (вони вже пройшли) чи на момент виходу журналу огляд нового пива неактуальний, бо його відкликали.
Belgian Beer & Food я без перебільшення назву найкращим пивним журналом, який мені доводилося тримати в руках, з мінімумом реклами, класними авторськими статтями про супр-нішеві фестивалі, випуски пива, цікаві інтерв'ю, подорожні замітки. З нього я набралася купу суто бельгійських штук, з'їздила на кілька фестивалів (наприклад, Rondje, Tоur de Geueze чи Night of Great Thirst). Журнал приємно читати, гортати (дуже естетичний), співідношення ціна/якість зашкалює. А якщо підписатися, то річна підписка (з доставкою в Україну!) коштує 17 євро. Журнали приходять, не губляться (але це вже залежить від вашого поштового відділення).
BeerBox викликає в мені сум'яття останнім часом. Я настільки його люблю, що й досі пишу розлогі матерфали, тревелоги, інтерв'ю і так далі, але чим далі в ліс... Реклами не багато, і на тому спасибі, але періодичність виходу шкутильгає на всі ноги. Тим не менш, буде дуже сумно, якщо єдине спеціалізоване видання про пиво накриється мідним тазиком. Між іншим, інтерв'ю з пивоварами (які доходили до того) давали можливість хоч щось дізнатися про них, оскільки у нас не дуже балують інформуванням про те, що там, як там в українській пивній галузі в цілому і на пивоварнях зокрема.
Meiningers Craft досить нестандартний звірок, у них часто є цікава статистика, непогані огляди-інтерв'ю пивоварень, широка колонка про "вийшло нового і ми це випили", рецепти, цікаве інфо з пиводотичних галузей, але дуже багато реклами. Віддати належне - зверстано прекрасно, фото якісні, журнал тлустий і на хорошому папері. Купити можна в будь-якому великому німецькому (і австрійському) аеропорту, де я ним і розживалася періодично. До речі, це великий концерн, який працює в сфері алкогольних напоїв і сфери гостинності, і проводить власний конкурс, про формат якого багато суперечок, але ми нині не про це.
Japan Beer Times виписати теж можна, але доставка буде негуманною. Але це надзвичайно цінне джерело інформації про японські пивововарні, бо а) англійською, а не японською б) робить не лише огляди пивоварень, а тревелоги, критичні історичні статті, містить поради куди, що, на що звернути увагу. Зважаючи на те, що інформації такого штибу в інтернеті практично немає, то рекомендую в першому-ліпшому барі в Японії (якщо вас туди занесе) пошукати його, він безкоштовний (чомусь у закладах). І бажано почитати одразу ж там, а не в літаку додому, і страждати, що "ось же поруч було, а ми не тоє".
Раніше я постійно мацала і тягнула всілякі журнали у крафтовопивних крамницях чи аеропортах, але той факт, що все частіше вони національними мовами одночасно мене тішить і засмучує, бо я не можу їх читати)
А ви маєте якісь улюблені пивні журнали?
Share On
Немає коментарів :
Дописати коментар