Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Немає сенсу знайомитися з новим містом під різдвяні ярмарки. От немає.

Тому що ось, наче, і прекрасна нова ратуша, і парки, і абсолютно чарівні і магічні туманні світанки, і старі будиночки, і бігуни, і не те щоб особливо захопливі сірі житлові квартали, і незрозуміла золота осінь наприкінці листопада, і гарна кава у крихітному кафе з вікном на всю стіну, і іграшкові фахверкові будиночки, але ось ти добираєшся до серця старого міста, і ойвсьо.


І тут на тебе зусебіч вистрибують ялинки, гаряче пиво, кваркбольхени, смажні на багатті сосиски, цукрований мигдаль, глювайн, і ти забуваєш, в якому ти місті, бо навколо просто різдвяний ярмарок ^_^ І ти кружляєш, кружляєш, зігрітий незрозумілим теплом і радістю.

Гановер був дуже швидко, блискавично швидко, ми встигли лише ярмарок. Зате по повній програмі. Чи жила б я в Гановері? Не впевнена, мабуть ні. Чи є сенс їхати? На день-два - так. Завжди є сенс їхати і рухатися.