Будапешт
на довгий вікенд – це прекрасний варіант
відпочинку. Маршрут Візейра зазвичай
зовсім не перевантажений, і квитки
дешеві. Жити у квартирі в самісінькому
центрі можна за 30 євро за добу. Бігати
навколо Марґіта. Дивитися на Дунай.
Кататися на велосипеді. Намагатися не
думати про погане.
Цього
разу ми знайшли ще 3 пивотеки (перша
порція корисної інформації на цю тему
тут), доїхали до місцевих пивоварів
і випадково надибали кондитерську з
чергами, яких я не бачила ще ніколи в
житті.
Csakajósör
(www.csakajosor.hu,
Kertész
utca 42, 12:00-21:00) вважається найкращею
пивотекою Будапешта, але минулого нашого
візиту хазяїн був на вакаціях, тому
потрапили ми туди лише тепер. З хазяїном
вдалося трошки побалакати, весь асортимент
він добирає особисто, жалівся на ґандж
професії – все доводиться куштувати
самому, а він ще й пляшки колекціонує,
тяжка його доля. Частина колекції
прикрашає заклад, але справжньою окрасою
є все-таки повні, а не порожні пляшки,
плюс 8-10 ротаційних сортів розливного
пива. Вибір тяжіє до іменитого крафту
– BrewDog (основна серія і лімітовані
випуски, включно з Abstract), ToOl, Mikkeler, DeMolen,
але не без класики типу Ayinger, Weihenstephaner,
Chimay і тд. Серед розливного пива присутні
і нові доробки угорських крафтовиків.
Розплатитися
можна як готівкою, так і карткою. Середня
ціна пляшки пива – 700-1000 форинтів, 0,33 на
розлив – від 550 форинтів.
Különleges
Sörök Boltja
(http://www.sorwebaruhaz.hu,
Hegedűs Gyula utca 32 11:00-22:00) крамниця пляшкового
пива з непоганим вибором угорського,
словацького, чеського, німецького пива
і ще декількох цікавих представників.
Ціни починаються від 300 форинтів за
пляшку. Сюди краще йти по місцевий крафт.
Неподалік
від неї розташувався The
British Store
(www.britishstore.hu,
Tátra
utca 26), і з назви зрозуміло, яке пиво там
шукати. Близько 20-25 позицій, є цікаві і
незвичайні.
BeerOdalom
sörszaküzlet
(www.beerodalom.hu,
Kis Salétrom utca 2.) пивна крамниця не лише з
пивом, а й усім для приготування пива.
Як повідомив продавець, домашнє
пивоваріння в Будапешті потроху
розвивається і попит на хміль, дріжджі
і солод є. Вибір пива теж непересічний,
скажімо, тут ми знайшли німецький
Braufactum, який і в Німеччині відшукати
складно, і оригінальних австрійці Bevog,
і угорців Kecskeméti Sörmesterek, які викрали моє
серце етикетками – нікого з них ми не
бачили більше в жодній з навіданих
пивотек. Дуже рекомендую.
Але
ж не пивом єдиним. Випадково знайшли
родинну цукерню, яка з 1957 року працює
на Raday u. 53 з 7:30 до 19:00 – Nándori
Cukrászda
(http://www.nandori.hu).
Таких
черг я не бачила
в жодній кав’ярні, вона крихітна, 6
столиків на вулиці і дві вітрини
всередині. Дивовижні ціни – порція
торта 300-350 форинтів. Смачно – невимовно.
Абсолютний і незаперечний must-visit,
раджу
відчайдушно, але будьте готові, що на
місце присісти доведеться почекати,
нам просто дуже пощастило.
А
у BikeBase
(http://bikebase.hu,
Podmaniczky utca
19, з 9 до 19, лише готівка, хороші велосипеди,
видають з собою все для полагодження
проколів, ліхтарики)
ми
взяли велосипеди і поїхали у Фот, де за
свідченням ґуґла розташовується
найближча до Будапешта міні-броварня Fóti Kézműves Sörfőzde.
Доїхали не без пригод – дивний OMS наніс на мапу всі, тобто ВСІ маршрути, навіть якщо цей маршрут ґрунтівка або взагалі путівець у полі. Тому останній кілометр велички їхали на нас, а не ми на величках, але добралися. Броварня виявилася не очікуваним рестораном, а просто будиночком, де на двох поверхах живуть, а у підвалі варять. Але який запах, ммм… І пивом нас таки напоїли, не дивлячись на мовны проблеми, холодним, прямо з лагерного танку. Коли сидиш розпеченого серпневого дня на верхівці пагорба з дивовижним краєвидом перед тобою і гальбою найсвіжішого пива на континенті у руці, розумієш, що Світобудова погладила тебе по голівці. І назад вздовж Дунаю з вітром у волоссі і сонцем на носі, ніс потім облазить, так.
Доїхали не без пригод – дивний OMS наніс на мапу всі, тобто ВСІ маршрути, навіть якщо цей маршрут ґрунтівка або взагалі путівець у полі. Тому останній кілометр велички їхали на нас, а не ми на величках, але добралися. Броварня виявилася не очікуваним рестораном, а просто будиночком, де на двох поверхах живуть, а у підвалі варять. Але який запах, ммм… І пивом нас таки напоїли, не дивлячись на мовны проблеми, холодним, прямо з лагерного танку. Коли сидиш розпеченого серпневого дня на верхівці пагорба з дивовижним краєвидом перед тобою і гальбою найсвіжішого пива на континенті у руці, розумієш, що Світобудова погладила тебе по голівці. І назад вздовж Дунаю з вітром у волоссі і сонцем на носі, ніс потім облазить, так.
Share On
Немає коментарів :
Дописати коментар