Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Follow Me

Пивний книжковий дайжест 2022



By   Lana Svitankova      15:16      Мітки: ,  

 Я взагалі дивуюся, що цього року пивні, або будь-які книжки були, на відміну від хоч якоїсь уваги до блогу, але будемо без розлогих вступів.


Почнемо з фізичних книжок, які були куплені, подаровані, підхоплені випадково на барахолках.

Paul R. Kan "Beer in Hawaii" - зважаючи на віддаленість Гаваїв від США, розвиток пивної культури там відбувався абсолютно інакше, ніж на континенті, практично, як в окремій країні (чим, власне, Гаваї довгий час були поки не стали штатом США). Книжка досить коротка, але наповнена купою цікавих фактів, наприклад, посилань на квас, перших лагерів, які оголошували безалкогольними, першою в історії пива алюмінієвою банкою (так-так, вона звідти), і складнощами, які постають перед місцевими пивоварами і які насправді важко уявити більшості пивоварів світу. Є частина історії, перелік пивоварень і локацій, а також розділ інтерв'ю з учасниками галузі.

Jaega Wise "Wild Brews" - як очевидно з назви, книжка присвячена кислому і дикому пиву, від найпростіших варіантів до більш просунутих, з методиками, техніками і порадами. Що потішило, що книжка дуже особиста, з історіями з власного досвіду не стільки пивоварки, скільки людини, і Джейга - чудова, щира, і справжня. Не знаю, чи буде цікаво це читати просунутим домашникам, а чи візьмуться за таке пиво непросунуті, теж питання, але зрештою, що таке пиво, як не постійні експерименти?

Andrej Colarič, Davor Mišmaš "Pivo: pijača doživetja" - ухопила з стійки вживаних книжок в Любляні. Це приблизно як з польскою мовою: пара келихів пива і можна читати і розуміти приблизно 90%. Книжка побудована типово для аналогічних видань в країнах молодої пивної культури: вступ і загальна інформація про пиво, стилі, процес виробництва, тощо, а потім описи місцевих пивоварів і особливостей. Зважаючи на рік випуску - 2016 - багато вже встигло змінитися, але читати з чого все починалося, завжди цікаво.

Sünje Nicolaysen "Der ultimative Bier-Guide" - це гід з тих, які б я радо переклала українською. Фантастична графіка й ілюстрації, книжку просто хочеться гортати, така вона красива, зручно і гарно структурована, знову таки знання для початківців, з акуратним зануренням в більш цікаві речі, виробництво, поєжнання з їжею, стилі пива, німецькі особливості, дуже класне видання. Серйозно, якби у нас не було уже кількох пивних енциклопедій на ринку, я б трясла якесь видавництво, хоча, зараз не дотрясешся (гірко зітхає). Подаровано авторкою, з якою ми нарешті змогли зустрітися цьогоріч. 

Raf Meert "Lambic Untamed" - мабуть, найгучніше ("Ламбік тепер має свою біблію!" (с) як один з відгуків) і найбільш обговорюване видання року, до якого не лишився байдужим жоден з шанувальників саме цього стилю пива. Почнемо з того, що Раф перевернув з ніг на голову все сучасне розуміння ламбіка, фаро, гьоза, і з посиланнями на чисельні архівні матеріали аргументує свою точку зору, при цьому досить відкрито і не надто м'яко критикує людей, яких звикли вважати експертами на ниві ламбіків. Саме його ставлення і формулювання трохи псує враження від книжки, але сам факт того, що він йде проти течії, називає імена і цитує ось там це сказали так, а це невірно, тому що, а не безпідставно скидає когось з п'єдесталу, зачаровує. Дуже, дуже багато неочікуваного - почати з того, що фаро не був початково "розбавленим і підсолодженим ламбіком", а гьоз навпаки був не купаж, а монопиво з найкращої бочки. Безцінно, як альтернативний погляд, а наскільки він вписується у вашу реальність, вирішувати вам. 

"Bier in Bayern" від Haus der Bayerischen Geschichte - видання музею баварської історії, присвячене напою, без якого вочевидячки, Баварію неможливо уявити. Багато історичних гравюр, плакатів, багато-багато тексту, над яким доведеться корпіти. Побачила на розкладці новорічної уцінки і не змогла пройти повз, бо ціна на це видання 2016р (не думаю, що щось в історії змінилося відтоді) була зменшена приблизно в 4 рази.

І цифрові кижки.

Dan Norris, Eddie Oldfield, Mike McGovern "Operation Black Hops" - книжка, яку написали  співвласники австралійської пивоварні Black Hops про те, як вони відкривали пивоварню. Надзвичайно цікава книжка, повна інсайдерскої інформації, яку я ще не бачила зібраною докупи в такому обсязі. Звісно, як вони припили в вирішили відкрити пивоварню, теж є, але це детальний опис всього, що вони робили з конкретними порадами: як шукали місце для пивоварні, що було вирішальним при виборі, як замовляли і що саме замовляли в Китаї, на що максимально звертати увагу, як обрати компанію, у що обійшлися підготовчі роботи будівлі, про дозволи і ліцензії, страхування (страхування від пожеж та інфікованих партій!), як вони планували маркетинг і медіа-роботу, де нафакапили з краудфандінгом і ще багато чого з купою безкоштовного матеріалу і посилань. При чому закінчується книжка відкриттям пивоварні (2016 рік), робота - уже інша історія, тут лише про підготовку. Дуже цікаво і сильно корисно для тих, хто планує будувати свою пивоварню. 


Jeff Alworth "The Widmer Way: How Two Brothers Led Portland's Craft Beer Revolution" - історія однієї з визначних американських пивоварень-піонерів (яка зробила американське пшеничне пиво відомим), від того, що передувало заснуванню, до сьогодення. Чудовий бізнес-кейс, з якого можна взяти багато корисного, навіть попри те, що йому вже майже 40 років. Мене завжди радує, коли за пивоварнею стоять людські цінності, і судячи з описаного, у братів Відмерів з ними все було завжди ок. Особливо схвально те, що вони лишилися собою навіть після вливання в Анхойзер-Буш. Дуже привабливий формат оповіді: Джеф не співає дифірамби, а розповідає про братів щиро, з повагою і захопленням, але не як вічний фан, а людина, на яку інтерв'ю і дослідження справили приємне враження. Поміркований ріст, скромність, небажання сяяти в світлі софітів - це про Відмерів. Дуже цікава "біографія", правда.

Evan Rail "In Praise of Hangovers", "The Brewery in the Bohemian Forest", "Triplebock" - оповіді від Евана мають дуже важко окреслюваний шарм, але щойно почнеш читати, неможливо відірватися. Чи це філософський погляд (або геть не філософський, а дуже практичний) на похмілля, чи непозбувна бентега і некваплива смурність оповіді про ту саму пивоварню у лісі, чи збірка коротких нарисів, в яких упізнаєш посилання на реальність, але вони просто прокрадаються до тебе під шкіру і там і лишаються. Триплбок настільки мене зачепив, що я взялася його перекладати з дозволу автора, і невдовзі цифрова книжка буде доступна українською. 

На цьому цей рік усе. Хай наступний буде кращий і щедріший. 







About Lana Svitankova

Beer princess in disguise, Certified Cicerone®, BJCP Judge, Apprentice Beercierge, aiming for next levels. Member of Pink Boots Society. Beer runner, yeast smuggler, bottle herder and talking head for Varvar Brew

Немає коментарів :

Дописати коментар

На платформі Blogger.