Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Сьогодні мені у паспорт вклеїли японську візу. Враховуючи, що писати я буду багато, дуже багато, і фоточок буде мегатонна, то краще я почну про підготовку розказувати завчасно.

Отже, віза. До 1го січня цього року отримати її (туристу) було дуже складно і дорого, оскільки потрібне було запрошення на будь-який візіт, робочий, в гості чи туризм. Цього року уже не потрібно.

На сайті  є вичерпна інформація про те як подаватися (без запису і черги), перелік потрібних документів, зразки заповнення анкети (подивіться, там не все очевидно) і практично вся інформація.

З того, що написано, але не всі читають:
- ніяких степлерних скоб, анкета на одному аркуші паперу

З того, що ненаписано, але важливо:
- для тих хто працює: довідка з роботи і виписка з банку, для підприємців: виписка з банку і копія свідоцтва, для безробітних: виписка з банку чи спонсорський лист в довільній формі і виписка з банку спонсора
- якщо ви подорожуєте удвох, то план мандрів і житло подавайте в одному екземплярі
- віза безкоштовна, рішення вам скажуть в день подачі
- паспорт на період друку візи (5 робочих днів) не забирають, його треба принести в потрібний день і її туди вклеють
- візу видають на три місяці (час дії), початок в день вклейки візи в паспорт, тому не робіть її сильно заздалегідь, дати планованого заїзду ніде не фігурують.

Житло можна знайти на будь-який гаманець, і воно не дорожче за Скандинавію, а місцями і зовсім європейські ціни, залежно від ваших потреб. Наприклад, сучасна квартира в Токіо з мобільний вайфаєм (дуже корисна опція) на двох орієнтовно 60-70 євро, окрема кімната в хостелі, переробленому з традиційного рьокану, тобто татамі, футони, оцеусе в горах - 40 євро, в Кіото квартира в гест-хаусі - 65 євро на двох. А от пересуватися між цим усім і дорого.

Транспорт - це вочевидь, найбільша частина витрат в Японії, насправді. Для туристів в Японії є купа корисних штук, наприклад проїзний на залізницю. Він покриває усі напрямки, що дає JR - японська залізниця, крім двох супершвидкісних сінкансенів, при тому, в містах, в тому ж Токіо, станції теж є. Коштує цей пас на тиждень близько 300 долларів на лице, і буде справді корисний, якщо ви переїжджаєте з міста у місто. На сайті є калькулятор, який дозволить вам порахувати, чи вигідно вам брати пас, або дешевше буде окремий квиток (https://www.japan-guide.com/railpass/). Плюс, залізниці в Японії не лише державні, їх безліч приватних, маленьких і цей пас їх не покриває. Навіть на Фудзі ви державними не доберетесь, остання ділянка перед горою - приватна. Тому дуже корисно користуватися офіційними апами, які дозволяють порахувати варіанти добирання, почитати заздалегідь, які туристичні квитки-проїзні існують і де вам краще оселитися - ближе до центру і ходити пішки, чи трохи далі і брати проїзні. Тобто, розвідку доведеться перед поїдкою робити дуже пристойну. Але її вам доведеться і так робити дуже докладну, інакше ви не зможете написати потрібний план перебування для посольства. Детальніше про транспорт буде вже з місця подій.

Квитки. З досвіду моїх пересувань між поясами, краще брати переліт, який прилітає вночі, щоб одразу лягти спати, так організму легше перенести зміну і jet-lag не так сильно псує вам досвід. Але тут у кожного свої особливості. У різних авіакомпаній в різний час проходять різноманітні акції, тому можна відхопити більш-менш не астрономічний квиток, але чим ближче дата вильоту, тим дорожчими вони будуть.

Ну, поки що все.