Марія, мрії і цукровий сніг

Зізнатися чесно, я все життя ввачала печиво "Марія" цілком і повністю українським, і мені навіть на думку не спадало, що походження цієї неприкметної галети/печивки може бути іншим. Особливо я його і не любила ніколи, хіба що як намастити чимось смачним, шоколадним чи арахісовим, то під чай гарно йшло. Але просто так - ні-ні, краще я з'їм щось інше, м'якше, з начинкою, чимось полите, але не Марію. І тут на мене з-за рогу накинулося знання.

Знання про те, що Марію вигадав кондитер пекарні Пік Френс на честь одруження княжни Марії Олександрівни й принца Альфреда, герцога Единбурзького у 1874 році. І під цією ж назвою (або незначній варіації типу Маріе чи Маріетта) виготовляється у багатьох країнах світу по практично незмінній рецептурі - борошно, цукор, ваніль, олія. Така популярність цього печива мені видається таємничою, бо в цьому питанні я на боці британців, які, хоч і нація винахідників "Марії", але судячи по коментарях на форумах, блогах і тд вважають його невимовно нудним. Але! З нього можна стільки всього зробити, наприклад, осову для сирника, якщо вам набридло звичайне пісочне тісто.
Власне, тут ми переходимо до цукрового снігу, який чемно чекав свого сезону, і просився щось прикрасити, а мені, знаєте, зараз так хочеться снігу, ну ок, не прямо сьогодні, коли свіжий і сонячний день, але взагалі, я вважаю, що взимку має бути сніг. Але не каша і -1+1, а нормальні -5 і сухий сніжок. Тому в такий спосіб я вирішила закликати сніг.

Основа:
1 пачка (160 г) печива "Марія"
50 г цукру
70 г масла

Печиво подрібнити у комбайні чи в старий добрий спосіб - в пакетик і качалкою :) Розтопити масло, дати трошки охолонути. Змішати крихти, цукор і масло і утрамбувати ложкою у дно розбірної форми (цього вистачить на форму 20-24 см). Тут хвилинку уваги, тому що якщо ви хочете випікати у керамічній, я майже на 99% впевнена, що цілим ви цей сирник звідти не дістанете, бо основа досить щільна, а сам сирник повітряний, хіба що різати діставати порціями. Поставити у піч, розігріту до 180С на 10 хвилин, а за тим вийняти.

Сирна маса:
1 кг фреш сиру (я беру Auchan середньої жирності)
3 яйця
100 г цукру
1 пачка ванільного цукру/ванільний екстракт/ванілін
3 ст. л. кукурудзяного крохмалю
шоколадні краплі за бажання

Чому кукурудзяний крохмаль - він за своїми властивостями відкрізняється від картопляного і не дає притаманного присмаку їжі. Умови застигання у них теж різні, тому не замінюйте аналогічною кількістю, якщо у вас кукурудзяного крохмалю немає (хоча я зараз регулярно бачу його у крамницях), покладіть 2 ложки.
Всі складники ретельно перемішати міксером, додати краплі, якщо ви їх додаєте. Відріжте смугу кухарського паперу і прислоніть до боків форми, де вже випічений коржик з печива - так знімати її буде набагато легше, і сирник лишиться неушкодженим, бо він схильний злитися зі стінками форми у нерозлучні обійми, навіть якщо їх добряче змастити маслом. Якщо ви робите це вперше - покличте когось на допомогу, я вже набила руку наливати сирну масу одною рукою, а другою притримувати папір, щоб він не згорнувся. Поверніть усю конструкцію у піч (нагадую, 180С) і ставте таймер на 40 хвилин.
Коли час випікання спливе, вимкніть піч і лишіть сирник у ній вистигати. Щонайменше годину хай там посидить. Потім можна діставати, обережно знімати форму, папір і ставити в холодильник на ніч або години на 3. Або поставити у формі, якщо є місце і знати все потім, коли вистигне остаточно.

Глазур:
5 г желатину
60 г цукру
30 г несолодкого какао
20 г масла
вода

Залийте желатин 50 мл прохолодної води, дайте настоятися хвилин 10. Змішайте какао, масло і цукор, залийте 50 мл гарячої, майже окропу води (можна холодною, але гаряча краще в сенсі розмішування грудочок какао), розмішайете до однорідності і на середньому вогні доведіть до кипіння, безперервно перемішуючи. Щойно глазур закипить, додайте желатин, зменшіть вогонь на мінімум, прогрійте ще хвилину-дві і знімайте з вогню. Дайте вистигнути хвилин 5-10, але стежте - глазур не повинна бути гарячою, бо просто стече з сирника, і не має вистигнути, бо дуже швидко стане суцільною масою. Після кількох приготувань ви вже на око визначатимете стан "пора заливати", а ця глазур настільки прекрасна, що ви готуватимете її ще і ще. Зазначу, що у поперденіх версіях какао і цукор я заливала вершками, яких цього разу не було (ні вершків, ні молока), але глазур чудово вийшла і на воді, хоча з вершками більш насичений смак - і якщо додаватимете вершки, приберіть зі складників масло.

Перед тим, як глазурувати сирник, зніміть його з дна форми, потім це буде дуже складно, адже основа пристигає до дна добряче, і щоб не дефрмувати сам сирник доведеться постаратися. Викладання папером тут не допоможе, бо основа тонка і потім доведеться якось вікручуватися, щоб зняти папір з неї, тому не рекомендую.