До Мадриду мене занесло з іншою метою на три дні, але крім того, щоб вразити мене у самісіньке серце собою взагалі, Мадрид ошелешив мене тим, наскільки просунулась пивна сцена Іспанії за ці кілька років. 4 роки тому у Валенсії і 5 років тому в Барселоні було що знайти, і правда, але те, що відбувається зараз - неймовірно. Пивний біговий клуб на 60 тисяч осіб, щонайменше три друковані періодичні видання про пиво, і безліч, безліч пивоварів, пивоварень, закладів і крамниць.
Мапа Мадрида на рейтбір - найщільніша мапа пиводотичних закладів, бачених мною у європейському місті. Тому я пішла по стандартній схемі - відзначити найближчі до винайнятого помешкання і у тих районах, які планувала досліджувати, а решту, традиційно, питати у місцевих. І ця стратегія не схибила, як завжди.
Що вам треба знати про пиво: після 22:00 продавати алкоголь на виніс в крамницях не можна.
Чим особливо здивували крамниці, що навіть при певних повторах (найпоширенішої бельгійської класики й деяких іспанських брендів) у кожного - свій, ретельно підібраний асортимент. І в асортименті є таке, що змушує ридма ридати.
Почнемо ж.

Мапа Мадрида на рейтбір - найщільніша мапа пиводотичних закладів, бачених мною у європейському місті. Тому я пішла по стандартній схемі - відзначити найближчі до винайнятого помешкання і у тих районах, які планувала досліджувати, а решту, традиційно, питати у місцевих. І ця стратегія не схибила, як завжди.
Що вам треба знати про пиво: після 22:00 продавати алкоголь на виніс в крамницях не можна.
Чим особливо здивували крамниці, що навіть при певних повторах (найпоширенішої бельгійської класики й деяких іспанських брендів) у кожного - свій, ретельно підібраний асортимент. І в асортименті є таке, що змушує ридма ридати.
Почнемо ж.

Братислава це затишні вулиці, які здаються майже порожніми у високий сезон початку серпня.
Братислава - це бруківка, старі відреставровані і нові облуплені стіни.
Братислава - це черстві овочі, які насправді свіжі фрукти.
Шпилі, черепичні дахи, замок, який новий, трамвай, який старий, і з нього висять поважні кондуктори у краватках.
День народження великої родини, яка від стара до мала вмостилася за столом під величезною вербою.
Ледь помітні написи на будинках позаминулого сторіччя і яскраві графіті.
Дунай, який розділяє стару частину і нову, яку важко відрізнити від Харківського масиву.
Місто, з якого можна за три дні подивитися три країни.
Братислава - це бруківка, старі відреставровані і нові облуплені стіни.
Братислава - це черстві овочі, які насправді свіжі фрукти.
Шпилі, черепичні дахи, замок, який новий, трамвай, який старий, і з нього висять поважні кондуктори у краватках.
День народження великої родини, яка від стара до мала вмостилася за столом під величезною вербою.
Ледь помітні написи на будинках позаминулого сторіччя і яскраві графіті.
Дунай, який розділяє стару частину і нову, яку важко відрізнити від Харківського масиву.
Місто, з якого можна за три дні подивитися три країни.


Якось, у черговій фейсбук-суперечці (можна було б сподіватися, що у тій, де народжується істина, але ні) перечепилися за те, що люди, не по самі вуха заглиблені в пивну культуру, часто сприймають крафтове пиво, як пиво гірке, адже стягом і хоругвою кафтової революції є стиль ІРА, та й у нас, як у кожній країні, що нещодавно приєдналася до цієї пісочниці “іпа на іпі й іпою поганяє”, у кожному спеціалізованому закладі охмелені сорти домінують, немає жодної пивоварні, яка назвала б себе крафтовою і не зварила своє бачення. Але чи правда це? Про що думають люди, коли чують слово “крафт”?
Зараз буде телеграфічно і фотографічно, але кілька тижнів тому, я дізналася, що:
- півтори години від Києва є місця, де мій телефон замовкає і перетворюється на технологічну, але непотрібну цеглинку
- пасти кози - робота не з легких, доведеться літати, не торкаючись землі
- кози полюбляють лазити по вербах, як тигри у джунглях. І об'їдати їх (теж, як тигри, ябки ті жерли кору)
- ферма "Бабині кози" стоїть на березі Молочної ріки. Ну правда, не вірите - подивіться мапу (Галайки)
- Олександр Бабін - геній. Він робить один з найфантастичніших і технологічно вигадливих сирів в Україні (це Рокі, і його можна ще купити завтра на Всі.Свої в Д12)
- не треба завжди їздити по гугл-навігатору
- які ж красиві місця у нас є
- домовитися про екскурсію і собі можна за контактами отут http://babynikozy.com.ua
- як виглядають, власне, сири, можна згадати тут

- півтори години від Києва є місця, де мій телефон замовкає і перетворюється на технологічну, але непотрібну цеглинку
- пасти кози - робота не з легких, доведеться літати, не торкаючись землі
- кози полюбляють лазити по вербах, як тигри у джунглях. І об'їдати їх (теж, як тигри, ябки ті жерли кору)
- ферма "Бабині кози" стоїть на березі Молочної ріки. Ну правда, не вірите - подивіться мапу (Галайки)
- Олександр Бабін - геній. Він робить один з найфантастичніших і технологічно вигадливих сирів в Україні (це Рокі, і його можна ще купити завтра на Всі.Свої в Д12)
- не треба завжди їздити по гугл-навігатору
- які ж красиві місця у нас є
- домовитися про екскурсію і собі можна за контактами отут http://babynikozy.com.ua
- як виглядають, власне, сири, можна згадати тут

Берлін - глобальний казан всього, такої кількості мов в один день, національної їжі в один день я не бачила ніде. Але звісно, все крутилося навколо пива. Офіційно пивоварень з потужностями в Берліні дуже небагато. А от пивоварів-зозуль (як їх тут називають) близько 30. Вражає. Якщо ви їдете у Берлін - відзначайте місця на мапі.
АПД. 2021 року - все, замість Стоуна в "садах" - Брюдог, а на берлінервайсе беззаперечно треба йти у Schneeeule Salon für Berliner Bierkultur
Почнемо з пивоварень.
Крім того, в Берліні є фірмові бари міжнародних монстрів.
BrewDog (Ackerstraße 29). Найкрутіший Брюдог з поки що навіданих. Крута простора локація, суперовий вибір кранів, в середньому 0.3 за 5 євро. Карткою можно розраховуватися хоч за кожен келих.
Mikkeller (Torstraße 102). По-скандинавські - світло, мінімально, біло, дорого. 24 крани. Картки.
Ну і Stone Brewing (Im Marienpark 23). Виніс мозку. Здоровезна махіна, дизайн - еклектика, дерево, камінь, вигляд доставляє. 50 кранів. Від 2,8 за 0,1. Повільно. Всі крани однієї температури, що такі задроти могли б і налаштувати. Але все одно - дас іст фантастіш на американський манер. Картки, оце все. Якщо йти від станції S-Bahn дуже забавно йти повз поля випасу овець. Двадцять п'ять кранів своїх, стільки ж гостьових, від стадарту до мега-рідкісного. Пляшки дорого і ексклюзивно.
В наступному випуску - крамниці.
АПД. 2021 року - все, замість Стоуна в "садах" - Брюдог, а на берлінервайсе беззаперечно треба йти у Schneeeule Salon für Berliner Bierkultur
Почнемо з пивоварень.
З BRLO (www.brlo.de) вийшло дуже душевно і камерно з причини довгої і цікавої переписки, результати якої невдовзі можн буде навіть і відчути:) Компанія - офіційно названа на честь старослов'янської (!?) назви Берліна - феноменально залюблена у справу, ідейна, легка на підйом і про них я взагалі зроблю окремий матеріал в BeerBox. Мають 6 постійних сортів у лінійці, досить стриманих, але в типово крафтовому дусі - хелес (для навертання), німецький ІРА, портер, берлінер вайсе (ну а як без того в Берліні), і тд. Але колаби і експерименти фантастичні (хоча б кислий стаут згадати). Дуже рекомендую. З їжі - сендвічі, салати і ребра. Кранів багато. Можна розрахуватися карткою. Від 3 євро за 0.3. По суботах екскурсії о 14:00. Місця під сонцем займайте швидко, місце популярне.
Lemke (http://www.lemke.berlin) має 3 локації по місту і згідно легенди є найстарішою крафтовою броварнею Берліна, біля Шарлотенбурга заклад просто перемикає мозок: меню їжі і вигляд, як у типового німецького шинка-пивоварні, але пиво наливають хопфенвайс, ІРА, імперський стаут (у бочках!). Кельнери типові для старої школи. Дуже здивувало те, що замість імперського стаута нам перший раз принесли імперський ІРА, і оком не зморгнувши на колір. Але порції їжі фантастичні, дуже смачно, та й пиво насправді дуже і дуже, хіба що охмелені сорти притаманно всім німецьким не надто кусючі. Найдорожче пиво - імперський стаут 0.2 - 5 євро (він же у пляшці 0,33 з соббою - ті ж 5). Зазвичай 5-6 сортів на розлив. Картки. Пиво з собою у пляшках.
Strasenbrau (http://www.strassenbraeu.de). При тому. що пивоварня існує півтора року, про неї ніде не чути, ні на мапах вона не позначена крафтових, ні в оглядах, випадково надибали її, але потім зрозуміли, що воно й не дивно. Якщо вибір стилів досить цікавий, то результа... З 4 скуштованих сортів був нічого один. Дегутаційний сет - 8 євро. карткою оплатити можна починаючи з 10.
Крім того, в Берліні є фірмові бари міжнародних монстрів.
BrewDog (Ackerstraße 29). Найкрутіший Брюдог з поки що навіданих. Крута простора локація, суперовий вибір кранів, в середньому 0.3 за 5 євро. Карткою можно розраховуватися хоч за кожен келих.
Mikkeller (Torstraße 102). По-скандинавські - світло, мінімально, біло, дорого. 24 крани. Картки.
Ну і Stone Brewing (Im Marienpark 23). Виніс мозку. Здоровезна махіна, дизайн - еклектика, дерево, камінь, вигляд доставляє. 50 кранів. Від 2,8 за 0,1. Повільно. Всі крани однієї температури, що такі задроти могли б і налаштувати. Але все одно - дас іст фантастіш на американський манер. Картки, оце все. Якщо йти від станції S-Bahn дуже забавно йти повз поля випасу овець. Двадцять п'ять кранів своїх, стільки ж гостьових, від стадарту до мега-рідкісного. Пляшки дорого і ексклюзивно.
В наступному випуску - крамниці.
На платформі Blogger.




