
Типовий пейзаж на північних фйордах, коли гарна погода, звісно.
Маршрут третього дня - тут, і це коло, в яке ми збиралися охопити кілька заздалегідь відмічених місць і знайти пригод. Оооо, ми їх знайшли, будьте впевнені :)

Абсолютний фаворит - Drukarnia (Mariacka 36, drukarniacafe.pl) працює з 10 до 10. Це кав'ярня на місці старої друкарні, і це напрочуд вдало обіграно у стилі і дизайні. Тут друкують свої листівки, є книжки з дизайнерськими кейсами, дизайнерські меблі, але - кава. Specialty кава, чудово-чудова, практично усі можливі способи заварювання, і як не дивно - ціни не відрізняються особливо від звичайних, не спейіалізованих закладів. Подають легкі сніданки, десерти, печиво. Кілька пляшок крафтового пива. Кавові штуки, типу мап, де пити каву в різних містах. Фантастичний краєвид з вікон і тераси. Сильно і наполегливо рекомендую.

Не менш прекрасне місце - Café Józef K. (1/2 Piwna, jozefk.pl, https://www.facebook.com/JozefK) з 10 до 12, більше кафе, ніж кавярня, при тому, що кава теж дуже незла, але мають широкий вибір коктейлів та інших напоїв, а от з десертами нам не пощастило, вочевидь ми надто рано прийшли. Але! Несамовито рекомендую прийти під відкриття, коли нікого немає, фантастичне світло, і насолодитися цією місциною винятково для себе. З почуттям стилю і гумору все більш ніж ок, що очевидно з цукрових пакетиків.
Ми не дійшли, але дуже зацікавилися Z INNEJ PARAFII ( Targ Rybny 6a), можливо, ви навідаєтеся туди?:)
Почнемо з того, що Гданськ дуже здивував пивними можливостями, в сенсі співвідношення клькості закладів і крамниць. Якщо перших досить багато, і вони в самом у центрі, хоч pub-crawl влаштовуй, то з крамницями біда. Ми знайшли лише одну, і то за 3 зупинки міської електрички від головного вокзалу. Але не хвилюйтеся, без пива ви у тримісті точно не залишитеся.


Десь, колись у черговій книжці про мандри і кулінарію я прочитала, що в якомусь з сіл Італії є традиція пригощати біскотті друзів майбутньої нареченої. Тобто, після заручин або на них, наречена всіх друзів пригощає і запрошує розділити радість. Відтоді це знання відклалося десь в далекій шухлядці пам'яті, і от вигулькнуло за нагоди (ні, я не наречена, але привід є:))


...спливло з часів цього дописа, і тепер альбомів 5, а випитого з книжки пива уже 267. Не надто великий прогрес пояснюється, що ми зістрибнули з класики на крафт, і забуваємо постійно взяти цей список книжний з собою, і ще тисяча причин, але якщо послуговуватися тим, що до того, як відійдеш в кращий з світів, треба випити ці 1001 сорт, то я житиму вічно, бо деякі з них уже й не випускаються. Але забава все одно забавляє, і якщо дивитися по змісту, то дуже помітно, в бік якої країни тяжіють наші уподобання ;) Хоча, насправді, тут не лише в уподобаннях справа, але й в доступності, у напрямах, звідки друзі привозять "магнітики", й уподобаннях пиволюбів країн, які ми навідуємо (у їхніх пивотеках теж є чітки ухили).
Акурейрі - затишне невелике (хоча за ісландськими мірками - здоровезне, на 18 тисяч людей, друге за розміром після столиці+сателіти) містечко в обіймах фйьорда і гір на півночі країни. Ность горде звання північної столиці. Тут ми зависли на три ночі - оговтатися від першого шоку, набратися сил і спокою перед довгим переїздом, але насправді - це просто прекрасна база для тривалого проживання. Навколо дуже багато цікавого, і жити тут відносно недорого, і їхати практично до всього ну аж 120-150 км. Тому я б дуже рекомендувала зупинятися саме тут, хоча на колір і смак.У перший день в Акурейрі ми зрозуміли люблену виробниками сувенірів приказку про погоду: "якщо вам не подобається ісландська погода - почекайте 15 хвилин". Вона змінюється і справді блискавично. але в цілому краща за столичний регіон, що теж є плюсом на користь міста. Щоправда, воно прекрасне, навіть коли похмурі хмари захоплюють небо. Кольорові будиночки, охайні і місцями дикі газони, довжелезна набережна і аеропорт зі злітною смугою просто посередині фйорда - це все тут.
Оце, наприклад, туристичний інфоцентр
А оце - світлофор з червоним ліхтарем у формі серця, ініціатива, розпочата після фінансової кризи 2008 року, коли городяни хотіли зробити хоч щось позитивне і приємне. На горі навпроти міста є величезне серце завбільшки з футбольне поле з 400 лампочок, яке б'ється з листопада по квітень.
Місто прокидається
Доглядачки чергового музею (в Ісландії, схоже, є музею всьому, і їх просто безліч) пиють ранкове кафі на ганку
Цікаво, в який день року (мабуть, у рівнодення якесь) в який час сонце проглядає в це око? Упевнена, що в якийсь точно, і промінь сонця вказує на початок райдуги
І тут, поки ти зайшов у магазин про скір на сніданок, "развєрзлісь хлябі небесні" і продовжують це робити прямо у тебе на очах
Головне - попити кави вдома, видихнути, не убоятися і сісти на велички, щоб покатити в Kjarnaskógur - ліс неподалік Акурейрі, з розкішним кемпінгом, конячками і цим всим. Ви головне ніколи, ніколи не жартуйте про ліс з ісландцями, бо страшенно образяться. Хоча це не заважає їм в туристичних книжках писати жарти на кшталт "Що робити, якщо ти загубився в ісландському лісі? Встати." Але серйозно, краще нічого не казати :) Тут просто фіксація якась на деревах, кожен намагається обсадити будиночок зусебіч чимось листяним, хвойним чи якимось іще. Проте, ліс направду з нормальними і не карликовими деревами) Дуже гарний, і кемпінг Hamrar з трьома озерами, майданчиком для ігор і всім потрібним теж
А ввечері знов періщить дощ і показують веселки
На платформі Blogger.






























