Сьогодні я, як ніколи, возрадувалася тому що я – офісний планктон і весь день можу відсиджувати дупцю. Бо вчора бортовий накермовий комп’ютер показав подоланий маршрут – 48,2 км. Два психи, які з величками близько місяця, і далі, ніж в крамницю за покупками, не їздили, вирішили рвонути на Київське морько. Насправді, наслідки для ніг, рук і спини могли би бути не такими плачевними, якби у нас були...
Взагалі, я дивуюся, як така макоїдка, як я, не додумалася до цього самотужки. Коли вдома готувалися булочки з маком, то це був мак з булочками. А це просто, але смачно і дуже ефектно. Оригінальний рецепт знайшла у karaidel, а я робила трохи інакше. Отже, на 15 кульок діаметром приблизно 4-5 см (це на 4 осіб щонайменше): куряче філе 400-500 г шматочок м"якого сиру типу камамбер (насправді, можна...
Почнемо з сухої статистики. Тянцзинь – це метрополіс і одне з п’яти центральних міст Китаю, розташоване на відстані 120 км від Пекіна і східною п’ятою торкається Жовтого моря, побратим українського Харкова. Місто умовно поділено на дві частини: старе місто і нову частину – Біхай. І ще – одного дня катастрофічно мало. Місто дуже велике, і всілякі цікавинки розкидані дуже щедро по всій території, дуже шкодую, що ми не провели там хоча б два дні, бо там є що подивитися. А тепер цікаве у...
Ще одна незла Тянцзинська забава - Tanjin Eye. Єдине в світі оглядове колесо споруджене на мосту і одне з найвищих у світі (висота – 120 метрів, програє лише Singapore Flyer – 165м, Star of Nanchang – 160м і London Eyе – 135м.) Уперше колесо завертілося 2008р над річкою Хайхе і мостом Yongle, повний оберт колесо робить за 28 хвилин (ті самі, за які швидкісний поїзд долає відстань Пекін-Тянцзинь),...
Травемюнде, яке колись було окремим містечком, уже давно є районом Любека. Колись, далекого 12го століття, все починалося з фортеці на місці, де річка Траве впадала у Балтійське море. Як і годиться, фортеця розрослася у містечко, яке у 1329р. Любек купив за 1060 любекських марок (оце я розумію масштаб торгівлі), і відтоді «Балтійська рив’єра» є частиною столиці Ганзи. Нині – це курорт і найбільший...
Що мене найбільше вразило у любекських закладах – їх домашність. Вони абсолютно непретензійні, затишні, і кухня, і офіціанти там такі, всі приходять, як додому, замовляють без меню (яке, мабуть, не оновлюється сто років і існує лише для туристів, в одній з пивниць меню, яке нам видлубали з шухлядки, було вкрите пристойним шаром пилу – ніхто його не мацав уже сто років), сміються, теревенять, а при...
При всій різноманітності шпилів Любека випертися нагору можна лише в одному випадку, і то, навіть не випертися, а по-читерські піднятися ліфтом – на костьол Св.Петра St.Petri. (www.st-petri-luebeck.de, Schüsselbuden 13), перша письмова згадка про який датована, на хвилиночку, 1170 роком. Частково зруйнована під час ІІ Світової, і згодом відбудована, ця споруда у мене викликає значно міцніші асоціації...
Jen Lin-Liu “Serve the People: A Stir-Fried Journey Through China” As a freelance journalist and food writer living in Beijing, Jen Lin-Liu already had a ringside seat for China’s exploding food scene. When she decided to enroll in a local cooking school—held in an unheated classroom with nary a measuring cup in sight—she jumped into the ring herself. Progressing from cooking student to noodle-stall...
Як не лишитися голодним у Китаї? Дуже просто: бути уважним і не вірити міфам, серед яких найрозповсюдженіші – про тотальну антисанітарію, повзучих і неїстівних гадів і ненормальні смаки китайців. Так, на ринках вам пропонуватимуть смажених скорпіонів, лялечки шовкопрядів й іншу екзотику, але будьте упевнені, що це все розвага для туристів, і самі китайці такого не їдять. ...
Після того, як я начиталася книжок про китайську кухню, її історію і розповсюдження по світу, а також те, що практично все, що готується за межами власне Китаю – вся ця купана в олії локшина, жирне м’ясо, щедро пересипані перцем (до повного оніміння смакових рецепторів) страви – не мають жодного стосунку до справжньої китайської кухні, я не могла пройти повз тисячу і одну куховарську школу Пекіна....
Головна сувенірна одиниця Любека – марципан компанії Niederegger. Дивно, але минулого року під час розвідки фігурувала легенда про те, як в середньовіччі лютував голод, і за відсутності зерна «хліб» ліпили з марципанової пасти (навіть зараз добра половина марципанів виготовляється у формі видовженого хлібного буханця), і приписували винайдення марципану саме мешканцям Любека. ...
Ви не думайте, що як почався Любек, то закінчився Китай. Ні-ні, його ще багато, це у мене руки короткі. Потроху згадуватиму другий най-най пункт подорожі - китайську кухню. Машинний переклад китайських меню - знаний лол, але я все одно не могла стриматися від дурнуватого гигикання, і привезла ще парочку, побачених на власні очі. Все почалося з reference braised Ukraine - я навіть не уявляю, що...
Скажу відверто, подорож ця чекала своєї черги досить довго – квитки ми купили ще в жовтні, і переліт на двох туди і назад обійшовся у 1300 грн (у посольстві візовий офіцер зробила круглі очі – «це шо на двох?» - і довго допитувала подробиці, про віз-клаб і т.д.). З проживанням складалося гірше – всі квартири, які нас цікавили, були зайняті (а це 6 чи 8 власників, не пам’ятаю точно), чи то через...
