Ця проста, але така забавна страва не припиняє викликати у мене дитяче щире захоплення щоразу, як я її готую. Може, ви вже про неї і забули, то я нагадаю.
Приводом згадати про неї мені став ше один шматочок від "Клуба Сиру". Добряче посміялася, бо сир "Дитячий", дітей у мене немає, виникає питання, як вживати за призначенням. Шуткую. Але насправді, дитячість все одно вмикнули, тим паче, цей рецепт вам буде весело приготувати з дітьми, їм сподобається дивитися, як ростуть пудинги. Я сама не можу відлізти від печі перші 15 хвилин. До речі, якщо я поборюкаю відео-редактори, то покажу вам, як це виглядає у пришвидшеному темпі.
Приводом згадати про неї мені став ше один шматочок від "Клуба Сиру". Добряче посміялася, бо сир "Дитячий", дітей у мене немає, виникає питання, як вживати за призначенням. Шуткую. Але насправді, дитячість все одно вмикнули, тим паче, цей рецепт вам буде весело приготувати з дітьми, їм сподобається дивитися, як ростуть пудинги. Я сама не можу відлізти від печі перші 15 хвилин. До речі, якщо я поборюкаю відео-редактори, то покажу вам, як це виглядає у пришвидшеному темпі.
Спочатку передіосторія.
Я завжди страшенно заздрила людям, які зранку випили свою дозу кофеїну і прокинулися. На мене кава не діє. Взагалі. Я можу напитися кави на ніч і спати без задніх ніг. І без передніх. Але це з одного боку перевага - мати можливість пити каву, коли заманеться, а з іншого - величезний гандж, бо тонізуючий ефект відсутній взагалі. І ні чай не бодрив вашу Лану, ні чорний, ні зелений, ні міцний, ні трав'яний, ні мате, ні ройбуш, нічого взагалі не допомагало. І коли я хочу спати - я просто хочу спати. І шість років прокидання в 6й ранку ніяк не посприяли зміні графіка, хоча останні чотири я в 11 вечора вже просто вирубалася від втоми. Мій час комфортного прокидання - 8:30, і все.
Я завжди страшенно заздрила людям, які зранку випили свою дозу кофеїну і прокинулися. На мене кава не діє. Взагалі. Я можу напитися кави на ніч і спати без задніх ніг. І без передніх. Але це з одного боку перевага - мати можливість пити каву, коли заманеться, а з іншого - величезний гандж, бо тонізуючий ефект відсутній взагалі. І ні чай не бодрив вашу Лану, ні чорний, ні зелений, ні міцний, ні трав'яний, ні мате, ні ройбуш, нічого взагалі не допомагало. І коли я хочу спати - я просто хочу спати. І шість років прокидання в 6й ранку ніяк не посприяли зміні графіка, хоча останні чотири я в 11 вечора вже просто вирубалася від втоми. Мій час комфортного прокидання - 8:30, і все.
Якщо вже говорити про сир, то я просто не уявляю, як так довго примудрилася не знати і не куштувати сири від сироварні "Бабині кози". Це, між іншим, неабияка дірка в знаннях про українські сири і рівні задоволення.
У спальні рівно три штуки меблів - комод (який виконує функції і приліжкової тумби), шафа і диван-ліжко. Все.
Насправді, на стіні ще висітиме або скретч-мапа мандрів, або наша листівкова галерея, ще поки не визначилися з системою кріплень. Окремо згадаю декор - у "Ідеї" дуже цікавий домашній текстиль (щоправда, якщо вам пощастить з розміром), і головна оздоба - світильник від Бамбетлів, який я колись побачила на фестивалі, і він мене довго-довго чекав, поки ми нарешті перебралися.
На дивані ми спимо вже років 6, він не просів ніде, не пошарпався, тканина не розшаровується. Тому раніше Блест точно робили на совість, сподіваюся, зараз так само.
І картинки.
Насправді, на стіні ще висітиме або скретч-мапа мандрів, або наша листівкова галерея, ще поки не визначилися з системою кріплень. Окремо згадаю декор - у "Ідеї" дуже цікавий домашній текстиль (щоправда, якщо вам пощастить з розміром), і головна оздоба - світильник від Бамбетлів, який я колись побачила на фестивалі, і він мене довго-довго чекав, поки ми нарешті перебралися.
На дивані ми спимо вже років 6, він не просів ніде, не пошарпався, тканина не розшаровується. Тому раніше Блест точно робили на совість, сподіваюся, зараз так само.
І картинки.
Цікаво, чи поборе це печиво чомусь надзвийчайно популярний кекс? Має, бо воно смачніше за кекс, чесне слово.
Взагалі, це мали би бути гарбузові тріщинки, але я так рада, що вийшли пляцки, бо шароподібне печиво, маю підозру, сильно нагадувало б кекс, і було щільнішим по консистенції. А ці "монетки" вийшли хрусткими по краях і ніжними всередині, дуже неочікувано, як для запланованого варіанту, але що найдивовижніше, гарбуз там практично не відчувається. І, в принципі, байдужий до печива любитель кексів вимагав добавки до чаю - це показник.
Взагалі, це мали би бути гарбузові тріщинки, але я так рада, що вийшли пляцки, бо шароподібне печиво, маю підозру, сильно нагадувало б кекс, і було щільнішим по консистенції. А ці "монетки" вийшли хрусткими по краях і ніжними всередині, дуже неочікувано, як для запланованого варіанту, але що найдивовижніше, гарбуз там практично не відчувається. І, в принципі, байдужий до печива любитель кексів вимагав добавки до чаю - це показник.
З балконом ми не робили практично нічого, бо це не настільки нагально, як, скажімо, кухня, але він буде витратним - балкон вузький, але завдовжки в дві кімнати, тому замінити скло в ньому буде ого. Метою було домогтися максимальної затишності в нинішніх умовах, що означає "не-перетворити-балкон-на-хащі", ніякого мотлоху. Жалітися на дерево гріх, але вікна дуже втомлені, і сильно сипляться, заміна невідворотна, але не зараз.
Практично все зробили самі. Як зробити лаву, я розповідала тут, лампа - тут, а наша галерея бігової слави - звідси.
Колись побачений вішак для одягу у вигляді дерева визначив майбутню зовнішність нашого коридору. Там мав бути ліс, і все.
Взагалі, я б назвала це равіолі.Але будемо дивитися правді у вічі - це пельмені. Навіть на упаковці тіста було так написано (так, тісто я купила, а не приготувала, так, я лінива). Тому будуть пельміолі.
Насправді, все почалося з дегустаційного пакета від "Клуб сиру".
Насправді, все почалося з дегустаційного пакета від "Клуб сиру".
Свято врожаю - це коли крім сезонних фіг знаходиш другий врожай полуниць і лохини. Ну як не зробити з цього маленьке свято?
Дуже маленьке, 18 см діаметром.
Шоколадний бісквіт, легкий масляний крем і фрукти.
Дуже маленьке, 18 см діаметром.
Шоколадний бісквіт, легкий масляний крем і фрукти.
Щоб ви не думали, що в Будапешті я винятково бігала, покажу вам оце. Просто дивовижному збігові обставин, а саме погодним умовам, я завдячую тому, що було де відсвяткувати фініш свого першого в житті півмарафону, при чому буквально - фініш і фестиваль розділяло якихось 500 метрів газону. Насправді, шостий уже фестиваль крафтового (на це роблять особливий акцент, куди ж без того, еге ж) почався ще у п'ятницю, і тривав аж до вечора неділі, хоча п'ятничним і суботнім відвідувачам не пощастило - йшов рясний дощ, який подеколи перетворювався на мжичку, але справжнім поціновувачам пива то не стало на заваді. Трохи фото і слів про організацію.
Все почалося з того, що я зрадила Peanut Butter і купила іншу арахісову пасту. Дешевшу. Вона виявилася настільки несмачною, що довелося терміново шукати способи її утилізації. Що сказати. Завтра піду знов по цю дешеву арахісову пасту, бо утилізація виявилася кращою, значно, значно кращою, ніж я очікувала.
Нам страшенно пощастило, що у нас є крихітна, але комора, куди хоч якось можна розвантажити мої пасочки, мисочки і решту кухонного начиння, яке хоч як не крути, не влазить у кухонні шухлядки і ящики. Фото не передають реального розміру приміщення, яке 75х140 см, і яке ми використали по максимуму.
