Окрім запекти, кольрабі можна замаринувати. Однозначно сподобається любителям легких ферментовано/квашених монозакусок, які так популярні у Азії, або і нашим любителям квашеної капусти і подібних штук. Ця варіація лише одна з тисяч можливих, можна зібрати маринад на свій смак і фантазію.
Якщо ви робите морозиво, то у вас, як не крути, лишаються білки, які кудись треба утилізувати. Взагалі, насправді, їх завжди можна на сніданок спожити, але ми не шукаємо легких шляхів, ти паче, нещодавно було озвучене чарівне "хочу торт". Ну, торт то й торт. Робімо. Це знову не те щоб рецепт, а моя улюблена варіація бісквіт+пташине молоко. Цього разу варіація бісквіта під романтичною назвою "Angels food cake" - легкий, білосніжний, як хмаринка, бо без жовтків і частина борошна замінена крохмалем. І вперше я вирішила зробити шоколадне пташине молоко, і воно просто фантастичне, бо мені завжди класичний варіант видавався надто солодким, а тут какао дуже гарно "гасить" гіркотою.
Взагалі все почалося з пива, в яке, як сказали, поклали мандарини і ялинки :) Заховали новий рік у ЦКТ, коротше. Ну як було не зажадати такого? Але його можна не лише пити, але й їсти, новорічна варіація морозива. Тільки не кажіть, що ви не їсте морозива взимку, не повірю.
Взагалі, треба зібрати в окремий тег мабуть рецепти їдла з пивом, особливо локальним, адже, дякувати всім богам врожаю, бродіння, впертості і розуму, тепер є з чим гратися нарешті. В Україні нарешті варять, і варять добре. Поки що тег не надто широкий, але для початку зійде - cook-beer
Взагалі, треба зібрати в окремий тег мабуть рецепти їдла з пивом, особливо локальним, адже, дякувати всім богам врожаю, бродіння, впертості і розуму, тепер є з чим гратися нарешті. В Україні нарешті варять, і варять добре. Поки що тег не надто широкий, але для початку зійде - cook-beer
Довгим шляхом сніданків, я дійшла висновку, що все-таки найбільше мені смакують не вівсянка, не мюслі, не рисові кульки, не шоколадні фігурки, а хрустка, простигосподи, гранола. Ну люблю, щоб хрумтіло. І люблю, коли домашня, бо можна покласти туди все, що забажається, і не класти того, чого не любиш, але що обв'язково знайдеться у пачці покупній. Раніше я постійно робила гранолу на яблучному соці, але вона часто виходила все одно трохи не такою хрусткою. І хочеться різноманітності, врешті-решт
Тому останні два рази я робила кавову гранолу і дуже задоволена нею, єдине, треба не провтикати момент, коли вже все, і треба діставати, бо температурний режим трохи інший, ніж у попередньої версії.
Тому останні два рази я робила кавову гранолу і дуже задоволена нею, єдине, треба не провтикати момент, коли вже все, і треба діставати, бо температурний режим трохи інший, ніж у попередньої версії.
Зовсім забула розповісти, яку штуку я утнула минулого року. Думала, куди б його припасувати сир, і виявила, що у холодильнику є все для пречудової салатки, включно зі слабосоленим лососем. І одразу ж спливла така кулька, знаєте, як у мультиках, хмарка з голови героя - стоп, не можна рибу і сир разом. Звісно, це лише підігріло мою цікавість і намір їх поєднати, чи хоча б дізнатися, чому не можна.
Після кількох годин колупаннь у бездонному череві інтернетів, я дійшла висновку, що насправді - це питання смаку, а вищезгаданий забобон проліз в наші краї з Італії, бо всі ознаки вказують, що саме італійці вважають поєднання будь-якого сиру і морепродуктів взагалі кулінарним святотатством. Пояснюється це тим, що насичений смак сирів забиває ніжний і тонкий аромат і смак дарів моря. Кажуть, що жодень італієць ніколи не покладе в одну тарілку сир і рибу.
Але ж погодьтеся, насиченість і смаковий профіль дуже різний у різних представників цих двох широких категорій. І тим паче, розкажіть, що риба непоєднувана із сиром тому, хто вигадав і з задоволенням їсть каліфорнійські (і всі інші варіації з сиром "Філадельфія") роли.
Між іншим, принагдно я дізналася, що є така думка - поєднання шоколаду і червоного сухого вина вгазалі треба заборонити, а за подачу сиру з пліснявою до вина треба відривати руки. От такі категоричні бувають експерти.
Але до салатки.
Елементарно - тоненькі смужечки засоленого в солі, цукрі і розмарині лосося, салатне листя, розібраний на сегменти грейпфрут, дрібка насінин гранату і сир. Заправити все соусом з лимонного соку, оливкової олії і медової гірчиці (альтернативно гірчиця + мед). Сіль, перець до смаку. І вуаля. Насправді, сир не дає такого насиченого смаку, щоб перебивати рибу, і я не можу сказати, що хтось комусь у цій компанії програє.
Власне, причина копирсання і самоосвітних екзерсисів - ось цей товариш, сир Прикарпатський від "Клуба Сиру". Скажу, що я неймовірно зраділа, коли побачила опис "з додаванням овечого молока", але радість моя швидко вщухла після ретельного вивчення складу, бо овечого молока в ньому аж 4%. Звісно, я розумію, що таких збоченців і любителів сиру "щоб більше тхнуло", не так багато серед покупців українських сирів, але це особисті забаганки.
Сам сир досить щільний, з поодинокими маленькими вічками, не такий солодкий, якими зазвичай є мас-сири, щось у його смаку і ароматі натякає на незвичайні доданки, і хай на мій особистий смак цього замало, але треба ж хоч з чогось починати. Зате у салатах він не виглядатиме нудним, це точно. Або навіть на сирній тарілці під пивну посиденьку. І ще одне, здається, раніше у нього була інша обкладинка, і вона була значно кращою, на мою скромну думку.
Але ж погодьтеся, насиченість і смаковий профіль дуже різний у різних представників цих двох широких категорій. І тим паче, розкажіть, що риба непоєднувана із сиром тому, хто вигадав і з задоволенням їсть каліфорнійські (і всі інші варіації з сиром "Філадельфія") роли.
Між іншим, принагдно я дізналася, що є така думка - поєднання шоколаду і червоного сухого вина вгазалі треба заборонити, а за подачу сиру з пліснявою до вина треба відривати руки. От такі категоричні бувають експерти.
Але до салатки.
Елементарно - тоненькі смужечки засоленого в солі, цукрі і розмарині лосося, салатне листя, розібраний на сегменти грейпфрут, дрібка насінин гранату і сир. Заправити все соусом з лимонного соку, оливкової олії і медової гірчиці (альтернативно гірчиця + мед). Сіль, перець до смаку. І вуаля. Насправді, сир не дає такого насиченого смаку, щоб перебивати рибу, і я не можу сказати, що хтось комусь у цій компанії програє.
Власне, причина копирсання і самоосвітних екзерсисів - ось цей товариш, сир Прикарпатський від "Клуба Сиру". Скажу, що я неймовірно зраділа, коли побачила опис "з додаванням овечого молока", але радість моя швидко вщухла після ретельного вивчення складу, бо овечого молока в ньому аж 4%. Звісно, я розумію, що таких збоченців і любителів сиру "щоб більше тхнуло", не так багато серед покупців українських сирів, але це особисті забаганки.
Сам сир досить щільний, з поодинокими маленькими вічками, не такий солодкий, якими зазвичай є мас-сири, щось у його смаку і ароматі натякає на незвичайні доданки, і хай на мій особистий смак цього замало, але треба ж хоч з чогось починати. Зате у салатах він не виглядатиме нудним, це точно. Або навіть на сирній тарілці під пивну посиденьку. І ще одне, здається, раніше у нього була інша обкладинка, і вона була значно кращою, на мою скромну думку.
Щоразу, як я маю щось сказати про біганину, я щиро сама собі дивуюся. Ліниве створіння, яке з-під ковдри вилазить важко і неохоче, досі бігає. Це вже третя моя зима в кросівках (загалом 2,5 роки), і незбагненною таємницею для мене лишаєься - чому? Чому я досі інколи в дощ, інколи в сніг, а сьогодні - у найнижчу поки що з біганих температуру -17С, піднімаю свою дупцю, вдягаюся, шнуруюся і вйо.
На платформі Blogger.