На другий день нашої гостини на Бодензее у нас був простий і елегантний план: Австрія-Ліхтенштейн-Швейцарія.
Відколи років 6 тому я вперше побувала у різдвяній Європі (і поки нічим сходжим в сенсі атмосфери святкування у нас і не пахло), ми щороку шукаємо варіант короткої вилазки на глінтвейн/смажений мигдаль/пряничі будиночки. І найцікавіше, що якщо брати квитки в період десь з 1 по 18 грудня, то це все ще несезон (читай - не за всі гроші світу), але все уже красиве. Тому така вікендова подорож, особливо запланована заздалегідь, не коштуватиме якихось скажених грошей. Але нікуди правди діти, так, як виглядають на Різдво маленькі німецькомовні містечка, не виглядає ніщо.
Ідеальний день у Токіо виглядає так: не дуже спекотно, сонячно, купа храмів (серед них -
Jyomyoin Temple, "Храм 84000 джіджьо", хоча насправді їх там близько 25 тисяч, але вражає все одно), Токіо Скай Трі, і мацурі ввечері. Багато кави, вуличної їжі і пива поміж ними. І куплений у крихітній крамничці кераміки фурін у вигляді Нянко-сенсея (if you know what I mean).
Просто картинок.
Jyomyoin Temple, "Храм 84000 джіджьо", хоча насправді їх там близько 25 тисяч, але вражає все одно), Токіо Скай Трі, і мацурі ввечері. Багато кави, вуличної їжі і пива поміж ними. І куплений у крихітній крамничці кераміки фурін у вигляді Нянко-сенсея (if you know what I mean).
Просто картинок.
