Днями я готувала перший у своєму житті торт в розумінні цього слова, власне, торт, а не імпровізований бісквіт, перемазаний глазур'ю. Це було "Пташине молоко", але відверто кажучи, я таки зібрала його з різних рецептів, до того ж змінила дещо через те, що по деякі продукти було страшенно ліньки йти. Але результат перевищив усі сподівання.
Хто там просив рецепт? :)
Насправді, цей штолен з домашнім сиром (Quarkstollen) - лише один з варіантів, бо автентичний штолен готували з пісних складників: борошна, дріжджів, води й олії. З плином років пісний хліб перетворився на святковий смаколик з марципанами, сухофруктами, цукром, маслом, але традиційно, це більше хліб, ніж кекс, на дріжджах і молоці. Але далеко не всі хочуть гратися з дріжджовим тістом, тому з'явилися простіші рецепти, як оцей. Головною у штолені все-таки є форма, яка символізує сповитого немовля Ісуса, і пуристи дуже незадоволені, що сучасні "продажні" штолени замість цедри містять лимонну есенцію, замість дріжджів - розпушувач, і взагалі роблять їх у фабричних формах. Ми візьмемо справжній лимон і згорнемо штолен руцями, але все-таки скористаємося не дріжджами, а розпушувачем, бо це не здоба :) Головне пам'ятати, що штолен - це майже як борщ, рецептів і варіацій, навіть способів загортання є багато, тому це - мій улюблений, але не канонічний.
Насправді, цей штолен з домашнім сиром (Quarkstollen) - лише один з варіантів, бо автентичний штолен готували з пісних складників: борошна, дріжджів, води й олії. З плином років пісний хліб перетворився на святковий смаколик з марципанами, сухофруктами, цукром, маслом, але традиційно, це більше хліб, ніж кекс, на дріжджах і молоці. Але далеко не всі хочуть гратися з дріжджовим тістом, тому з'явилися простіші рецепти, як оцей. Головною у штолені все-таки є форма, яка символізує сповитого немовля Ісуса, і пуристи дуже незадоволені, що сучасні "продажні" штолени замість цедри містять лимонну есенцію, замість дріжджів - розпушувач, і взагалі роблять їх у фабричних формах. Ми візьмемо справжній лимон і згорнемо штолен руцями, але все-таки скористаємося не дріжджами, а розпушувачем, бо це не здоба :) Головне пам'ятати, що штолен - це майже як борщ, рецептів і варіацій, навіть способів загортання є багато, тому це - мій улюблений, але не канонічний.
Як я і обіцяла, розказую про результати списувань з виробниками сирів.
"Азорель", на жаль, не працює з покупцями напряму.
А от ФГ «Шеврет», виробники сирів, подружжя Вілемів, які мають ферму неподалік від Львова, працюють. І дуже приємно працюють, варто відзначити, такої уваги до своєї скромної персони, до невідомого покупця, я в своєму житті ще не відчувала. Дякую дуже, пані Роксолано, ще раз дякую за все. І крім уваги і доброзичливого ставлення - сири! О! До моїх "О!" приєднаються і ті, хто разом зі мною замовляв це щастя. Такій розкішний сир, що треба далеко ховати, щоби не з"їсти увесь одразу.
