Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Якщо ви плануєте в Гановер на вікенд, майте на увазі, що на пиво у вас є маленький хвостик п'ятниці і шматок суботи, і все. Ні в неділю, ні в понеділок практично нічого не працює.

Решта подробиць - далі.

У місті є два класичні шинки на кілька сотень посадочних місць, що подають лагер і вайс і мнясо по туристичних цінах, і забиті вщент на свята - туди ми не пішли. Нецікаво.

Схоже, що найкраще місце на пиво в Гановері, це Craft Beer Kontor (Schlägerstraße 17, https://www.facebook.com/craftbeerkontor), не самий центр, але дуже пристойний вибір пляшкового пива на полицях, німецького і імпорту, є кілька холодильників, три крани, періодично проводять всілякі івенти, взагалі душевна така місцинка, хочеться зависнути тут надовго. Лише готівка.

Цього разу ми відривалися фестивальною їжею, і просто залюбили сі в Quarkbällchen - пончики з домашнім сиром. Власне, кварк - це дуже специфічний німецький продукт, схожий на домашній сир консистенції сметани. Красивих фоточок не буде, бо не залежуються вони (кварки) вдома. От репортаж з місця подій, а за ним - рецепт.

Немає сенсу знайомитися з новим містом під різдвяні ярмарки. От немає.

Тому що ось, наче, і прекрасна нова ратуша, і парки, і абсолютно чарівні і магічні туманні світанки, і старі будиночки, і бігуни, і не те щоб особливо захопливі сірі житлові квартали, і незрозуміла золота осінь наприкінці листопада, і гарна кава у крихітному кафе з вікном на всю стіну, і іграшкові фахверкові будиночки, але ось ти добираєшся до серця старого міста, і ойвсьо.

Ну, у гості, то, звісно кажучи, перебільшення, направду у гості можна хіба до La Trappe потрапити, але бути поруч і не поїхати подивитися неможливо. Насправді, ми вирішили поєднати приємне і ще більш приємне - величок, пиво і пригоди

Не минуло й півроку, як. Вочевидь, уже другий рік поспіль лишуся я без мандрівного фотобука, бо нема, катастрофічно нема коли, і нема сили обрати буде з цих тисяч фоточок до 96, щоб впихнутися в формат.

Насправді, все про подорожі, про їжу, а так, щоб поговорити, оце все затишний бложик - кудись поділися. Зате навколо купа зітхань і нарікань на погоду, на політику, на візово-безвізовий режим, на свята, які невпинно насуваються. Інколи хочеться просто натиснути на паузу, вимкнути звук і хоча б мить зависнути в просторі, як у мильній кулі. Якби я була відомою і впливовою особою, яку б цитували медіа, або просто зіркою, на яку всі хотіли б бути схожі і наслідувати, я б написала оці "10 правил імярек". Але, насправді, я прекрасно почуваюся на своєму місці і ніхто не заважає мені написати 10 правил гарного грудня. Ні, це не набір мі-мі теплих порад, не шок!сенсація!, не маст-ду, це просто те, що роблю я. Так, це очевидні речі, які з року в рік повторюють де хочеш і не хочеш. Раптом і вам стане в пригоді.

На табличці під загубленими рукавичками так і написано: speed dating. Якби не вічно біле небо, це побачення було б приємнішим, особливо беручи до уваги, що Рейкьявік такий різний.

Рейкьявік - котяче місто. Схоже, це ідейний брат Стамбула, але трохи з інших причин.
Виявляється, собак було заборонено тримати у місті, і лише 2006 року цю заборону остаточно зняли. А там, де немає собак, вільно живеться котам. Їх тисячі. Буквально. На плюс-мінус 200 тисяч населення столиці, орієнтовно припадає 20 тисяч котів. Вони надзвичайно чемні і привітні, усі дають себе мацати, буркотять, як маленькі тракторці, у всіх є нашийнички з іменами і адресами, у більшості - на додачу і електронні чіпи. Ще один привід любити Ісландію ^_^
Кілька (навіть не третя частина зустрітих за три дні) писочків.

Останній день on-the-road нашої неймовірної пригоди почався з овець (куди без них там) і крижаних лап льодовиків, які тягнулися до дороги.
 

У жоден з днів нашої космічної подорожі (і більше ніде і ніколи) я не бачила таких феєричних, захопливих, мововідбиральних краєвидів з хмарами.

Сьогодні, крім зробити купу справ, вдалося потрапити завдяки затишному бложику ще на Heli Open Day.

Рідке золото, золото ллється крізь пальці, і не назбирати, не лишити на згадку.

Коли я побачила у маленькому кафе поряд із термосом "кафі" те, що ісландською зветься "клейнур", мене накрило хвилею радості і ностальгії. Сьогодні я готую їх і занурюсь у спогади у подвійній кількості - у дитячі і в літні, ісландські.

Давно хотілося зробити не просто смачне щось, але й красиве, але не було ні часу, ні натхнення, але врешті-решт, зійшлися зірки в потрібну позу.




Власне, це оцей тортик, але в іншій сукні.
Почнемо з того, що своєю дивовижною ніжністю і вологістю він завдячує пропитці ромовим сиропом. У мене це були залишки сиропу від ромової баби, але зробити сироп з увареної води з цукром - легше легкого і вмішати туди трошки рому. Можна і мигдалевого лікеру якогось, але різноманіття ніколи не заважає. Чим сироп кращий за просочування чаєм/чистим алкоголем - він менше вивітрюється з коржа.

Рікотовий крем я розділил навпіл, половину лишила чистою, у половину вмішала кришені мигдаль і мигдалеве печиво (амареті). Треба було і какао вмішати для кольору, але чомусь не подумала про це в процесі. Просочені коржі перемащуються кремом з крихтами, а згори і боки обмащуються чистим кремом.

Прикрашаємо мигдалевим печивом, мигдалем, какао, кришеними какао-бобами (опціонально, можна і шоколад покришити дрібно). Даємо вистоятися в холодильнику ніч. Хоча б. І прекрасний ранок забезпечено.

Зручністю нарізання можна не перейматися - ріжеться він ідеально, бо коржі м'які, крем теж, а крихке печиво згори набирає вологи з крему і теж не кришиться.

П'ятий день нашої подорожі пройшов у переїзді, маркованому на мапі логічно що"5 день" :)
Коли ми обирали місце ночівлі на східних фйордах, принцип був, якщо чесно, дуже простий - найдешевше житло. І Світобудова нас не обділила. Поштова скринька - саме у Рейдафйордурі, кінцевій точці переїзду, листівка - майже з першої, Хверір.

Якби намагатися визначити, який все-таки день був найбільш багатим на враження, тобто, якщо зсилувати обрати - то це буде день на Міватн. Такої кількості цікавезних штук в одному районі я не бачила ніде і ніколи. Перекладається назва як "мале озеро", але незрозуміло, чого в ньому мало - ні водою, ні розміром, ні кількістю геологічних чудасій воно не обділене. Якщо думатимете, де б зупинитися на кілька днів - це точно правильний вибір.

На нашій мапі це маршрут 4го дня, 139 км дороги і багато годин захопленого розглядання краєвидів з відкритим від зачудування ротом.
Ми поснідали, полишили чудову хатку в Акурейрі, де провели три чудові ночі, і рушили в дорогу приблизно о 10й. Поспішати не було куди, світлового дня влітку вистачить на все. Погода тішила неймовірно, особливо з урахуванням того, як нас лякали всі інтернети і досвідчені мандрівники, що статистично хорошої погоди в Ісландії 13 днів на рік.

Коти в Роттердамі всі поважні, статечні і дуже приязні. Не бігатимуть за тобою, мовляв "почухай мене", не тікатимуть, як перелякані, а дозволять себе почухати. В Антверпені цей номер не проходив :)

Номер один, найкращий писочок :)

De Molen-івський Borefts ще 2014 року став для мене відкриттям у сенсі якості організації, але 2016 рік просто перевершив усі очікування. Ці голландці роблять фантастичний фест (не скажу, що я була на багатьох, але це реально взірець для мене особисто).

Чому?
Цей фестиваль - дає максимум задоволення при мінімумі рухів.

Добиратися дуже зручно громадським транспортом, станція автобусів/залізниці у 10 хвилинах від броварні.

Лайнап фантастичний, просто. І - увага - лайнап видають не лише у вигляді броварень, але й пива, яке буде присутнє. До цього фесту готуються. Дуже. Переконайтеся самі отут

Більше 200 сортів пива. Для того, щоб остаточно не втратити голову, а це дуже просто, є ап, де є мапа, подробиці події, як дістатися, і головне - перелік пива з розподілом на стилі, броварні і можливістю відмітити заздалегідь, що тебе цікавить. Тобто скласти план дій :)

Система розрахунку на фестивалі проста, як двері. Все (тобто, кожне) пиво коштує один жетон за келих (дегустаційний, фестивальний, 0,1 л, але повна мірка 150 мл,  і ніхто не наливає по відмітку, всі лиють по вінця). Ніякого геморою з грошима, картками, здачею, все максимально спрощене - жетон видав, отримав пиво. Ніхто не напружується, ні пивовари, ні пиволюби. Все максимально швидко, що важливо з урахуванням черг. Купив квиток, отримав келих і перші 10 жетонів - і вперед. Жетони можна докупити. Розрахунок за їжу теж жетонами, але кого цікавить їжа, коли стільки пива навколо, і всі приносять їжу з собою, або з найближчого супермаркета, бо на території фестивалю можна споживати принесене з собою.

Всюди стоїть plastic aged water :) щоб сполоснути рецептори і системи миття келихів.

Єдина проблема - як вижити до вечора. Тому що кількість і міць зразків дають про себе знати, і помираєш або від жадібності, або від передозу.

Особисті лайф-хаки.
- купіть квитки заздалегідь. Через шалену популярність фестивалю, кількість квитків обмежена 3000 на день, і за два тижні до події був повний sold out. Квиток на один день фестивалю коштував 25 євро = келих + 10 жетонів. Додаткові 10 жетонів коштували 15 євро.
- візьміть з собою їжі, ніж і серветки
- пийте водичку
- перевірте мапу гостей фестивалю - якщо з вашої країни ви перші у цей день, вам видадуть ще один жетончик, і ви гордо продірявите її шпикачкою

- приїдьте раніше - всі зручні місця займуть дуже швидко
- enjoy to the fullest!

11:00
Ми планували погуляти околицями, але я зробила церемоніальний кілометр (приїхала у футболці любого Beer Running Club) і ми лишилися у черзі, бо вона уже була. Хлопці собі вже фестивалять і дегустують. До речі, обмін пляшками процвітає на фесті, і на фб-сторінці івенту можна навіть домовлятися з представниками країн, що саме ти хочеш отримати і що привезеш на обмін. Таким чином кілька зразків українського крафту поїхали до Австралії :)

Дуже помітно, коли приїздить електричка - відвідувачі приходяь натовпами. Дехто - з валізами, у яких, звісно, пиво. Приблизно за 15 хвилин до офіційного початку (12:00) починається обмін квитків на келихи і жетони. Всі, хто їх отримав, збираються біля червоної стрічки, яку урочисто відкривають рівно о 12 - всі вголос рахують секунди до початку, прямо як на якомусь івенті бігунів:)
А потім всі і справді біжать займати зручні місця.

12:10 12:15 Можна ще встигнути помилуватися на демоленівські діжечки у відносній тиші і порожнечі. А потім все, за часом слідкують винятково для того, щоб знати, чи не час йти по спец-сорти, яких лише одна кега, і які відкривають у певний час. Антапять Куштують з усіх келихів - своїх і друзів Кому щастить отримати останню порцію пива, яке некегове, а розливається з пляшок, може її уперти з колекційно-етикеточною метою Хтось носить по три келихи Хтось знайшов котика і тут
Але всі отримують задоволення. Приблизно в 15 стає уже нема де яблуку впасти, і черги до деяких броварень займають 15 хвилин очікування, поки доберешся до крана.


Познайомилися з кількома голландцями, заангажували їх на подорож до Неньки, порозповідали про пиво, що могли звісно. Подивимося. Особисто моїм найбільшим враженням фестивалю були діжкові міцні сауери від Cascade, улюблені Alvinne теж доставили по повній, але особливо вразив витриманий у діжці сауер 11% з копченими персиками і темний діжковий барлівайн. Нарешті, скуштувала справжнє сахті. Кілька історичних стилів від норвегів теж потішили. Насправді, такої кількості настільки крутого пива ще ніколи і ніде. Несамовито рекомендую.
 

Дельфт і справді схожий на місто з книжки-картинки. Про кота у чоботях, наприклад. Або ще чогось такого. Він просто казковий. Це слово описує його найбільш точно.

Well, it would have happened earlier or later. A lot of my friends and acquaintances and friends of friends keep asking me about beer-scene in Kyiv. So this is the answer.

New-wave craft places come first, bottle shops and other beer-themed places will be updated soon.
Don't let the absence of people on the most of the pics bother you. I've visited in early hours to avoid too much questioning and bothering other customers who come just to enjoy drinking beer and not to be models.

Lisopylka (Лісопилка, Starosilska 1е, Mon-Thu 4:00 pm - 12:00 am, Fri-Sat 2:00 pm - 2:00 am, Sun 12:00 pm - 11:00 pm) is the first craft-brewpub opened in August of 2015 in Kyiv and a home of Varvar brewery. Lisopylka means “lumberhouse” in Ukrainian, and indeed an old lumberhouse was there previously, so it explains the location which is the only disadvantage this place has. It is really far from the center and it takes time and skill to get there by means of public transport, but if you are willing to take taxi/uber, just tell them the name and they will take you there no prob, the place is famous. My favorite place personally.

The looks are also very lumberhouse-like, you’ll appreciate designer efforts, but you’ll enjoy the efforts of brewmaster more. They usually have no less than 6 beers on tap, sometimes there are 10 or more, depending on availability and brewing schedule. Beer is seriously good. The most popular (and too sweet to my palate) are Golden Ale and Milk Stout, because here in Ukraine everyone seem to have a sweet tooth, with no exception to beer, but other styles are (if you let me) obscenely good. They serve house beer, but occasional beer by Syndicate brewery can be spotted on tap. The menu is simple enough, but considering unvanquishable tradition to accompany every drink with food, you can’t get away with snacks only. So there are burgers, fish-and-chips, pulled pork (house-cooked!) etc. Price tag for food is medium, glass of beer costs the about 2 $. The staff is knowledgeable enough to keep the conversation about beer, suggest you something and describe beers available. In English as well. They do tasting sets.
I do recommend you to book a table for Friday’s and Saturday’s nights, it’s packed as hell here, especially in winter, when open-air part is closed.
The place isn’t just about beer, but about community as well, educational events are planned,  they do collabs, and once in two-three weeks there is a gathering of local beer running club.
Cash, card, there is take-away, but no discount.
Craft vs Pub (Nizhni Val, 37/20, Mon-Thu, Sun 4:00 pm - 12:00 am, Fri-Sat 4:00 pm - 2:00 am) is a snug place in one of the basements of the lively and lovely Podol district, the most historical area in Kyiv as many guides present it. Somebody call it too plain for a trendy craft-bar, but come on, do you need good beer or designer award?

There is small fridge and up to 18 beers on tap depending on availability of fresh deliveries. Usually it’s all Ukrainian craft and 1-2 guest-beers from Poland. Snacks are finger-food, nice and not-so-boring selection compared to other places, but more meals are to come. Staff is helpful and welcoming, their English is pretty decent, and there is big chance to meet one of the owners (he is a big beer-enthusiast as well), who is also on the talkative side. He is fond of asking your thoughts and impressions about beer and encourages beer-related events, blind tastings particularly.
Glass of beer is 1,5-2 $ for local, 3 $ for imported.
Cash, card, take-away, no discount.




Relatively centrally located Woolly Hops (Мохнатий Хміль, Velyka Vasylkivska, 126, 4:00PM - 1:00AM) is a two-storey multi-tap (20 taps to be more exact) featuring the Carpathian craft-brewery named “Tsypa” (Ципа), two varieties of house-beer, few taps of Ukrainian guest-craft and rotating selection of imported beers, though they do gravitate to the new Czech wave. Cider is also available. You can try distilled drinks by Tsypa as well. Bottled beer counts up to 80 names.

The place boasts having hopinator as unique perk. But frankly they do not give true appreciation to this beast of gear, filling it with fruits instead of hops. Well, aromatic hops are not so widely spread and affordable here. It gives pretty interesting twist to the beer nonetheless.

If you want full attention and fast service, come early, because the place tends to be overcrowded and stuff doesn't manage to keep up with demand. The food is typical pub-style cold and hot snacks, they have few hearty meals though. A glass of beer (0,4) will cost you 2 $, prices for food varies. English-speaking abilities of the staff leave a lot to be desired, but they will try to make your experience as pleasurable as possible.
Personally I don’t like the underground level, it’s too dark and murky for my taste and prefer their bright-coloured and windowed deck.
Credit cards, cash, for take-away beer (PET-bottles) 10% discount is available.
There is one more place, a classic Czech-themed bar where 3-4 beers by Tsypa are usually available on tap. Pilsener Bar (Pushkinska Str. 20). It's not far from Opera House and you can opt for it, but I recommend Woolly Hops though.



Syndicate beer &grill (Suvorova 4/6, Mon-Thu, Sun 12:00 pm - 12:00 am, Fri-Sat 12:00 pm - 2:00 am) is an America-before-the-Prohibition-themed restaurant and brewery. A little bit too posh, too much too big and too noisy during live-music events to be cozy, but has it’s own perks and charms. Generally considered an upscale place.

They brew on premises, and the first thing you see on the entrance is a big glass wall with CCVs behind it. The best time for a visit is early opening hours, so you can have a nice chat with barman and lazily taste the beer of your choice or try sampling set without any disruptions.
Beer quality varies, but here I’ve drank the best (for now) IPA in the history of Ukrainian craft. A glass of beer is the same 2 $ as almost everywhere, the food is more expensive and hits the upper middle-high range. Worth trying anyway, they have their own smoking-house and open grill.
Cash, card, take-away, no discount.



“BIMBO кава and more” (16, Volodymyro-Lybidska, Mon-Fri 8:30AM - 10:00PM, Sat-Sun from 10AM) is a welcoming and cosy coffee place - "kava and more" means exactly "coffee and more".  If you like your beer paired with dessert, this is the sweetest and only for that matter spot in Kyiv. Clean design, nice music, great desserts - I’ve mentioned that already - decent coffee and really atmospheric deck in summer, but they will do well in cold season, I’m sure.

Staff isn't too beer-geeky (the place is about coffee and more, after all), but the owner is, and if you happen to meet him, you can enjoy small talk.
They have a fridge stuffed with Ukrainian craft beers (price tag ranges from 1$ to 2$) and big educational ambitions. Few introductory tasting-events have been held already, and more are to come. You do have few beer glasses you don't afraid of giving away, aren't you? Bring them here and exchange for two bottles of beer of your choice, by doing so you'll expand the owner's collection, part of which is on display at BIMBO. The owner also runs beer delivery service, so don't miss the opportunity to order some bottles.
Credit cards, cash.





Old Bar (Velyka Vasylkivska 20a, Sun-Thu 16:00-00:00, Fri-Sat 16:00 - 2:00) freshly refurbished place which aims to satisfy all possible tastes. They have enormous fridge with 160+ bottles (the biggest selection in Kyiv, if I'm not mistaken) and 20+ taps of Ukrainian craft, Ukrainian regional breweries and imported beers. Some of the bottled varieties are exclusively available only here. Two floors, ground is bright deck, underground level is more like traditional beer place, except furniture is not dark wood, but different shades of gray, green and blue, a lot of chalkboards.
They have small beer-library, plan educational events etc. Menu is not limited to snacks, hot dishes are available. Cash, card.