Рікмер Рікмерс – це корабель-музей, трищогловий парусник, що нині стоїть на причалі у Гамбурзі.
Навідати його можна будь-якого дня з 10:00 до 18:00, а у літній час з вівторка по неділю до 20:00. Вартість квитка 4 євро або 3,30 з ГамбургКард. Дістатися найпростіше підземкою, корабель пришвартовано на понтоні 1а, практично перед виходом зі станції метро Landungsbrücken.
Розкішний міський парк Planten un Blomen («Рослини і квіти» нижньонімецькою) розкинувся у центрі Гамбурга на площі 47 гектарів. Сорок сім! Старий ботсад, купа тематичних територій (японський сад, трояндовий сад, сад з лікарськими рослинами і т.д.), озеро з танцюючими фонтанами, театр дитячі ігрові майданчики – і все це у вільному доступі, читай – безкоштовно. Заклали парк 1821 року, коли посадили перше дерево – платан, який і досі стоїть на вході в парк з боку Dammtor.
Ми через брак часу, який на випав на Гамбург, весь парк не обійшли, лише трохи погуляли в очікуванні «виступу» фонтанів, але цього вистачило, щоб отримати таку тонну позитиву – зайці, чаплі, квіти неймовірних кількостей і видів, шезлонги, озерця – це фантастика.
Є у Гамбурзі кілька розваг, про які або мало, або взагалі ніхто не пише. Усі вони цілком доступні, щоправда, можливо не всім вони видаватимуться розвагами.
Перше. Зайці! Таке враження, що Гамбург – місто зайців, бо першого ми побачили неподалік від нашого помешкання, дорогою до Альстера, просто у дворі кількаповерхового житлового будинку, на дитячому майданчику. Спочатку я подумала, що то коте у кущах ворушиться, а потім зирк – та ні, зайці! Справжні, вгодовані такі, вухаті симпатичні зайці. У центрі міста! Але справжній шок у мене був, коли у розарії у Плантен-ун-Бломен (про парк буде згодом) їх стрибало ціле стадо. Щоправда, дуже швидко і нефотографічно стрибало.
Перше. Зайці! Таке враження, що Гамбург – місто зайців, бо першого ми побачили неподалік від нашого помешкання, дорогою до Альстера, просто у дворі кількаповерхового житлового будинку, на дитячому майданчику. Спочатку я подумала, що то коте у кущах ворушиться, а потім зирк – та ні, зайці! Справжні, вгодовані такі, вухаті симпатичні зайці. У центрі міста! Але справжній шок у мене був, коли у розарії у Плантен-ун-Бломен (про парк буде згодом) їх стрибало ціле стадо. Щоправда, дуже швидко і нефотографічно стрибало.
Jasper Fforde – мій кумир останніх днів. Я проковтнула все, до чого дотяглися мої руці, і це просто, просто розкішно. Взяти хоча б серію «Nursery Crimes», я думала, що після Ґеймана і його детективної варіації загибелі Шалама-Балама ніхто вже цим сюжетом не спокуситься. І як я помилялася!
Я все розповідаю, на які верхотури ми лазили у подорожах, але тут буде про оглядовий майданчик значно ближче. Значно, за адресою Червонозоряний 4а, www.smotrovaya.kiev.ua
Нарешті хтось додумався це зробити. А чому ні? Обладнати, пофарбувати, поставити кавоварку, стільчики, біноклі, пледи. Ви скажете, навіщо платити, якщо можна вилізти на якийсь інший дах. Звісно, можна домовлятися з кимось, у кого э ключ від даху, лазити на недобудови, але інколи не хочеться морочитися. Тому ми розжилися купоном на два квитки зі знижкою, дочекалися бездощового дня, темряви і поїхали.
Звичайний квиток коштує 100 грн, в нього входить підйом на майданчик, оренда бінокля, гарячий напій на вибір (кава, до речі, не сумнівна бовтанка, а цілком пристойний напій).
Перед підйомом кожному відвідувачу вручають правила, з якими він має ознайомитися і підписатися, що, я вважаю, розумним у наших умовах. Майданчик на верхівці 25-поверхової жилої будівлі, плюс на горі, що, здавалося б, збільшує огляд, але насправді частина Києва ховається так у ямі внизу. Тим не менш – дуже красиво. А місяць взагалі якийсь навіжений позавчора був.
На платформі Blogger.