Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Follow Me
220 мл. молока
170 гр. масла
1 ч.л. солі
1 ч.л. перцю
125 гр. борошна
5 яєць
95 гр. тертого сиру грюєр
1 ч.л. покраяного чебрецю



Отже, ми збираємося:
- прогулятися Мюнхеном і подивитися на Німфенбург http://www.muenchen.de
- зусібіч роздивитися Фюссен і околиці http://www.tourismus-fuessen.de
- зробити невеличке турне по замках Баварії - http://www.schloesser.bayern.de (точно Н-Нойшванштайн і Ліндергоф, що ще – подивимося на місці)
- навідати абатство Етталь і випити тамтешнього пива-лікерів http://www.kloster-ettal.de
- поїхати до острівного Ліндау з єдиним маяком у Баварії http://lindau-tourismus.de
- підкорити найвищу гору Німеччини http://www.zugspitze.de
- побачити місто Моцарта – Зальцбург http://www.salzburg.info
- перейти пішки кордон з Австрією, пройтися венеціанською дорогою і відвідати невеличке тирольське містечко Ройте http://www.reutte.at
- в останній день гуляти Меммінгеном http://www.memmingen.de/

Чим корисні ці посилання. По-перше, там купа потрібної туристу інформації, починаючи від переліку готелей до розкладів руху транспорту, підказок, як дістатися, де поїсти, що подивитися. Крім цього (о, європейський сервіс!) багато з них мають не завжди одразу помітний пункт brochures. Там можна не лиже завантажити електронні версії путівників, але й безкоштовно замовити їх паперові варіанти. Погодьтеся, набагато зручніше їхати кудись уже з мапою міста, а не шукати найближчий туристичний офіс і брати її там чи купувати. По Зальцбургу, баварським замкам і Ліндау матеріали у мене вже є, і це прекрасно.

Крім цього у Баварії є безліч, купа, сила-силенна туристичних атракцій, серед яких соляні перечери, де катають у вагонетках (http://www.salzzeitreise.de/) , величне фіордове озеро з капличкою на острові і льодовою аркою, яка ніколи не тане  (http://www.koenigssee.com/), і ще багато, багато, багато:
http://www.germanplaces.com/
http://www.my-bavaria.com/
http://www.germany-tourism.co.uk
http://www.bayern.by

Ну і з серії порад туристові-організатору: такі поштово-брошурні сервіси наявні практично у всіх великих (і не обов’язково великих) туристичних містах Європи, шукайте і знайдете, що вам потрібно. Також на сайтах міст часто присутня інформація щодо city-card, чи наявна вона, які привілеї вона надає, дуже часто така картка дозволяє суттєво економити.

Коли мені було рочків вісім, мій тато мав спільну справу з німцями. Вони постійно приїздили, ночували у нас і привозили мені подарунки. М’які іграшки, ручки з мікі-маусами і всілякі приємні восьмирічній дитині абищиці. А одного разу мені запрезентували пазл на 1000 шматочків із замком. Отаким.
 
Це либонь найкумедніша страва з усіх, що я готувала.
Я перші 15 хвилин не могла відповзти від плити, все дивилася, як ці пудинги ростуть. Звечора робимо тісто з 113 г. борошна, 1 яйця і 225 мл молока. Чим довше це тісто стоятиме, тим краще підійдуть пудинги, тому ніч постояти йому - саме те, а на сніданок у вас буде забава.
 Розігріваємо піч до 220 С. У форми кладемо по маленькому шматочку масла і ставимо на 5 хвилин у розжарену піч, щоб масло розтануло і прокалилося.
Дістаємо форму з печі і швидесенько кухарським пензлем добряче змащуємо форми розтопленим маслом. Взагалі, я так більше не робитиму - я топитиму масло у окремій ємності і потім змащуватиму форми, бо при такій температурі у печі проґавила, коли масло перекалилося і почорніло місцями.
Наливаємо тісто у форми на 1/3 чи 1/2. Далі можна випікати так (порожніми, а потім їх чимось начинити), а можна і одразу начинку покласти. Ми робили з ковбасками і сиром, з бананом і ананасом, з вишнями.
Головне - робити все швидко, поки масло на формах не охололо і не стекло все вниз. До речі, я не уявляла, що пудинги піднімуться так високо, тому наступного разу можна буде класти не кільця ковбасок, а ставити туди пів-ковбаски торчма, пудинги доженуть її по висоті.
Лишаємо поп-овери у печі на півгодини.
Кажуть, що відчиняти дверцята не можна, бо пудинги опадуть, але мені довелося повернути деко, бо коло дальшої стінки піч шкварить сильніше, і поки передні поп-овери досмажилися, задні б згоріли, тому можу сказати, що вони в мене не опали, все гаразд. Але зайвий раз вистуджувати їх не треба. Однак, як вони підходять - це магія якась, тааааак цікаво ростуть! Готувати їх можна лише задля того, щоби на це дивитися. За півгодини вони вийдуть з печі отакими. Щоб уявити розмір, скажу, що діаметр формочок по горішньому краю - 5 см.
Ось такі вони, з ковбасками і сиром
А такі - з солодкою начинкою (треба буде наступного разу додати цукру в тісто, або какао)
Якщо солодкі ще полити топленим шоколадом, взагалі виходить фантастичний ранковий десерт до чаю.


На кожну порцію:
100 мл. молока
1 яйце
20 гр. цукру
10 гр. цукру для карамелі (бажано коричневого)
півложки алкоголю (щоб приглушити яєчний смак, дітям без нього)
Перемішуємо яйця з цукром (не збиваємо!)
Відміряємо потрібну кількість молока у ємність з носиком (щоб було зручніше наливати), виливаємо туди яйця з цукром, добре перемішуємо і лишаємо, щоб цукор розчинився, за бажання додаємо алкоголь (я дала рому)
Тим часом топимо у сковорідці чи металевій джезві цукор на карамель, розливаємо її по формах і лишаємо вистигати
Через ситечко розливаємо яєчно-молочну суміш, ставимо у велику ємність і наливаємо у неї гарячої води так, щоб вона діставала до середини формочок з фланом
Усе. В піч (110-120С) на 1 годину 20 хвилин, готовий флан повинен трошки тремтіти в серединці, як желе. Лишаємо його вистигати, потім на кілька годин ставимо у холодильник. Щоб дістати його з форми, треба провести по краях ножем, перевернути — і вуаля. Краще смакує флан у «калюжці» з якогось ароматного лікеру, скажімо, персикового амарето, можна прикрасити фруктами. Дуже ніжний десерт, якщо вас не відлякує яєчний присмак (хоча мені не заважає зовсім).
Як мені повідомили, навсібіч від Кракова ховається сила-силенна всіляких замків, веж, абатств, монастирів, тощо.
Безумовно, подивитися всі годі й мріяти, ми потрапили лише до Pieskowa-Skała опікуються ті ж люди, що доглядають Вавель. Розташований цей невеличкий замок-музей у національному парку за кілька кілометрів від міста. Природа там просто неймовірна, всю територію рясно усіяно струмочками, в яких плавають жабки, качечки і форель, яку смажать, щойно виловлять. Тому в невеличких рестораціях, що подекуди трапляються в парку, у вікенд знайти вільне місце неможливо. Неподалік від замку височіє велетенська брила, яка зветься „Геркулесова булава”, а що, й направду схожа. Замкова територія манюня, є крихітний садочок-лабіринт, невеличкий двір, колодязь і трохи більший музей, в якому представлено як предмети повсякденного вжитку, так і твори мистецтва різних епох. А при вході в музей треба взувати кумедні тапки. Місцина приємна не лише з точки зору споглядання музейних експонатів, гадаю, не менше задоволення буде від імпровізованого пікніка на пледі з чаєм/кавою/кому що. Вхід на територію замку вільний, до музею: 7 і 5 злотих
Краків сам — суцільний музей. Старим Містом можна гуляти годинами, фотографувати кожну будівлю в фас, в профіль, в повний зріст чи окремі вікна, балюстради, барельєфи, фрески тощо. Але й музеїв у місті доста, різних, великих, маленьких, усіляких.
На туристських мапах позначено майже всі з них, але далеко не всі є учасниками програми Krakow-card, тому вибір відвідуваних закладів теж впливає на доцільність її придбання. Окрім того, варто заздалегідь спланувати, коли в який саме музей ви підете, оскільки раз на тиждень вхід вільний (але в різних музеях цей фрі-дей у різні дні тижня). Обережно, далі за 20 фото, хто не сховався, я не винувата. На більшості експозицій фотографувати повністю чи частково заборонено, тому фото переважно “ззовні”.

  Не буду оригінальною і в першу чергу згадаю Вавель, чи Zamek Królewski na Wawelu. Його відвідати треба обов”язково, це величезний замок-музей з багатьма експозиціями. Вартість квитків різниться залежно від того, що ви хочете подивитись, з цінами можна ознайомитись на сайті. Але зауважте, що вхід до Королівських покоїв, Скарбниці, Зброярні обмежений, і щодня туди пускають лише певну кількість відвідувачів — кількість доступних квитків зазначено на електронному табло поруч із касою, тому краще туди сходити зрання (наприклад, ми купили квитки об 11, а вільна група була вже о 13:30). День вільного входу — понеділок у літній період, субота — в зимовий. Особисто вражень море, хоча я й байдужа до зброї, експонати в зброярні викликали неабиякий захват, до королівських покоїв пускають лише з гідом групами до 10 чоловік — зручно, все чути, все видно, гід чудово розмовляє англійською (до речі, мови доступні лише польська і англійська), від нього ми й дізналися, що всі опалювальні печі в замку — українські :)
На платформі Blogger.