Відповідь проста - бо в кайф. Щоправда, я трохи втратила це відчуття, коли біжиш 14 км літнім ранком, в задоволення, неспішно, а потім у душ, упав на 2 хвилини на рівну поверхню, видихнув, жодної втоми, лише приємість і відчуття, як батарейка повністю зарядилася. Після пошкодженого мініска довелося півтора місяці не бігати взагалі, і це дуже сильно відкотило назад мій загальний біговий стан. Але це не завадило мені фінішувати на найдовшій дистанції за минулий рік і за все життя - півмрафоні у Будапешті. 2:16 і як на перший раз я собою дуже задоволена. А потім було забудькувате і дурнувате "я зможу" і в один день естафета київьського марафону і трейл Чорторий. Та взагалі дуже багато цікавих, веселих і кумедних забігів було, ось порахувала, а їх аж 16:
Lisbon
Mini Maratona
Kyiv
Half Marathon Relay
EU Run
Vilnius
moteru begimas
1st
RunLab run
Kyiv
Night Run
23-й
“Пробіг під каштанами”
Брусвяна
Color
Run '15
Забіг
у вишиванках
Budapest
Half Marathon
Kyiv
Marathon Relay
Чорторий
Забіг
до Всесвітнього дня Діабету
Втеча
з Межигір’я
Новорічний півмарафон Йоль — естафета
На цей рік головна мета - повернутися до стану, коли 14-15 км в кайф. Ще один півмарафон. А може і два. На повний поки не зазіхаю, але хто знає, що буде за півроку. І ще один проект в голові, який має поєднати дві мої любові, але про то згодом.
Бігайте, якщо вам до вподоби, спробуйте, якщо ще ні. Але ніколи не силуйте себе до пробіжки.
Share On
Немає коментарів :
Дописати коментар