Почалася ця історія ще у вересні, коли у Турині мені потрапив у руки випуск Belgian Beer & Food, де я прочитала про Deliria Brewday.
Минулого року на день в Брюссель був отаким, а цього року unexpected journey, про яку пізніше, дозволила зануритися трошки глибше.
Насправді, якщо ви хочете відчути всі принади молодої (це досить смішно в контексті бельгійської історії пива) пивної сцени міста, скажімо, юного покоління, вам доведеться докласти трохи зусиль для планування. Більшість нових пивних проектів відкриті до відвідування один, два, максимум три дні на тиждень, що обумовлене тим, що пивовари не лише варять, продають, розвозять, але й опікуються тими невеликими тап-румами, які у них є, і рук на все категорично не вистачає. Про BBP було у минулому випуску, і це мало не найбільш працьовитий з точки зору відвідин проект - тричі на тиждень.
Почнемо ж. Я знаю, ви все одно підете в Cantillion, тому не полінуйтеся після зазирнути буквально в кількох метрах Brasserie de l'Ermitage (Rue Lambert Crickx 26, ermitagenanobrasserie.be), щоправда, зазирнути можна в п'ятницю з 2 до 10 і суботу з 2 до 8. Зовсім нова пивоварня (відкрилися в жовтні) варить пиво переважно в американському стилі, охмелене, гірке (АРА, ІРА, стаути), але не гребує і класикою (сезони). Зважаючи, що варять вони дуже маленькими порціями, то можуть експериментувати скільки заманеться, але їхній флагманський сорт Lanterna - винесений на логотип - є в постійному доступі. Кілька бочок натякають на те, що невдовзі будуть і витримані речі. Тап-рум в типово-індустріальному стилі, величезні псевдо-вітражні вікна безумовно роблять це місце фантастичним вдень, ввечері тепле лампове світло стишує деяку брутальність меблів, дошок і дсп, але це вочевидячки нікому не заважає. Стіни прикрашають малюнки місцевих вуличних художників. Можна розплатитися карткою і готівкою. Дегустаційний сет з 4 постійних сортів 6 євро, великий келих - 3,5. Пиво напрочуд свіже, чисте і яскраве.
Далі група у̶ ̶с̶м̶у̶г̶а̶с̶т̶и̶х̶ ̶к̶у̶п̶а̶л̶ь̶н̶и̶к̶а̶х̶ пречудового району St.Gilles
Beerstorming (Chaussée d'Alsemberg 75, beerstorming.net) працює з 13 до 18 вівторок-п'ятниця, а в суботу з 14 до 20. Але що означає працює? Це унікальний проект маленького пілотного спрямування. Група людей збирається і бірстормить рецепт - зваримо пиво таке, з такими додатками, такими хмелями і так далі. Власники 100 літрової пивоварні варять, а потім проливають на 6 кранах, заливають у пляшки або гроулери, роблять спільні проекти з місцевими маленькими бізнесами (пиво на заквасці пекарні поруч - бомба), або дають можливість скористатися обладнанням домашнім пивоварам. Фантастичний проект, який втілює для мене ідею локальності, спільного творіння і забави у першу чергу. Я вже мовчу про їхній крутецький мінімалістичний дизайн. Найближчим часом хочу зробити з ними розлогий матеріал.
Буквально в двох кварталах знаходиться Dynamo - Bar de Soif (Chaussée d'Alsemberg 130, dynamobar.be) 18 добірних кранів, обмаль місця, цей заклад мені радили двоє дуже обізнаних людей, і тепер я розумію чому, окрім того, що власник має репутацію дуже тямущого і закоханого у пиво, у нього все дуже файно зі смаком і різноманіттям вибору пива для закладу. Рекомендую.
Легендарний Moeder Lambic Original (Rue de Savoie 68, moederlambic.com) знову ж таки в двох кварталах. Все, що я можу сказати - фантастичний вибір кранів, включно з місцевими легендами, канадськими і швейцарськими гостями, спеціально звареним для заклада пивом... Просто йдіть. Переважно тут п'ють, а не їдять, як і у більшості брюсельських закладів мультитапового виду.
Обіцяє стати цікавим район Laeken. Уже зараз у надзвичайно футуристично-фанерному комплексі GreenBizz розташовано дві пивоварні: No Science й En Stoemelings (раніше мали маленьку штабквартиру біля Міді). Щоправда, у першу можна потрапити лише по п'ятницях з 13 до 17, маю підозру, що з другою буде так само.
Буквально неподалік колишні склади, а нині комплекс Tour & Taxis (http://www.tour-taxis.com), де зараз розташовано ресторани, крамниці, виставкові зали й фестивальні площі, куди, подейкують, невдовзі має перебратися Brasserie de la Senne.
Звісно, це не єдині місця, куди можна податися, наприклад, мені дуже рекомендували GIST, Delices & caprices, але час не гумовий, а печінка тим паче :) До того ж, неймовірна кількість історичних брасері, той же Cantillion знову ж таки, і стратежно розташований прямо навпроти центральної станції BrewDog - але це вже зовсім інша історія...
Насправді, якщо ви хочете відчути всі принади молодої (це досить смішно в контексті бельгійської історії пива) пивної сцени міста, скажімо, юного покоління, вам доведеться докласти трохи зусиль для планування. Більшість нових пивних проектів відкриті до відвідування один, два, максимум три дні на тиждень, що обумовлене тим, що пивовари не лише варять, продають, розвозять, але й опікуються тими невеликими тап-румами, які у них є, і рук на все категорично не вистачає. Про BBP було у минулому випуску, і це мало не найбільш працьовитий з точки зору відвідин проект - тричі на тиждень.
Почнемо ж. Я знаю, ви все одно підете в Cantillion, тому не полінуйтеся після зазирнути буквально в кількох метрах Brasserie de l'Ermitage (Rue Lambert Crickx 26, ermitagenanobrasserie.be), щоправда, зазирнути можна в п'ятницю з 2 до 10 і суботу з 2 до 8. Зовсім нова пивоварня (відкрилися в жовтні) варить пиво переважно в американському стилі, охмелене, гірке (АРА, ІРА, стаути), але не гребує і класикою (сезони). Зважаючи, що варять вони дуже маленькими порціями, то можуть експериментувати скільки заманеться, але їхній флагманський сорт Lanterna - винесений на логотип - є в постійному доступі. Кілька бочок натякають на те, що невдовзі будуть і витримані речі. Тап-рум в типово-індустріальному стилі, величезні псевдо-вітражні вікна безумовно роблять це місце фантастичним вдень, ввечері тепле лампове світло стишує деяку брутальність меблів, дошок і дсп, але це вочевидячки нікому не заважає. Стіни прикрашають малюнки місцевих вуличних художників. Можна розплатитися карткою і готівкою. Дегустаційний сет з 4 постійних сортів 6 євро, великий келих - 3,5. Пиво напрочуд свіже, чисте і яскраве.
Далі група у̶ ̶с̶м̶у̶г̶а̶с̶т̶и̶х̶ ̶к̶у̶п̶а̶л̶ь̶н̶и̶к̶а̶х̶ пречудового району St.Gilles
Beerstorming (Chaussée d'Alsemberg 75, beerstorming.net) працює з 13 до 18 вівторок-п'ятниця, а в суботу з 14 до 20. Але що означає працює? Це унікальний проект маленького пілотного спрямування. Група людей збирається і бірстормить рецепт - зваримо пиво таке, з такими додатками, такими хмелями і так далі. Власники 100 літрової пивоварні варять, а потім проливають на 6 кранах, заливають у пляшки або гроулери, роблять спільні проекти з місцевими маленькими бізнесами (пиво на заквасці пекарні поруч - бомба), або дають можливість скористатися обладнанням домашнім пивоварам. Фантастичний проект, який втілює для мене ідею локальності, спільного творіння і забави у першу чергу. Я вже мовчу про їхній крутецький мінімалістичний дизайн. Найближчим часом хочу зробити з ними розлогий матеріал.
Буквально в двох кварталах знаходиться Dynamo - Bar de Soif (Chaussée d'Alsemberg 130, dynamobar.be) 18 добірних кранів, обмаль місця, цей заклад мені радили двоє дуже обізнаних людей, і тепер я розумію чому, окрім того, що власник має репутацію дуже тямущого і закоханого у пиво, у нього все дуже файно зі смаком і різноманіттям вибору пива для закладу. Рекомендую.
Легендарний Moeder Lambic Original (Rue de Savoie 68, moederlambic.com) знову ж таки в двох кварталах. Все, що я можу сказати - фантастичний вибір кранів, включно з місцевими легендами, канадськими і швейцарськими гостями, спеціально звареним для заклада пивом... Просто йдіть. Переважно тут п'ють, а не їдять, як і у більшості брюсельських закладів мультитапового виду.
Обіцяє стати цікавим район Laeken. Уже зараз у надзвичайно футуристично-фанерному комплексі GreenBizz розташовано дві пивоварні: No Science й En Stoemelings (раніше мали маленьку штабквартиру біля Міді). Щоправда, у першу можна потрапити лише по п'ятницях з 13 до 17, маю підозру, що з другою буде так само.
Буквально неподалік колишні склади, а нині комплекс Tour & Taxis (http://www.tour-taxis.com), де зараз розташовано ресторани, крамниці, виставкові зали й фестивальні площі, куди, подейкують, невдовзі має перебратися Brasserie de la Senne.
Звісно, це не єдині місця, куди можна податися, наприклад, мені дуже рекомендували GIST, Delices & caprices, але час не гумовий, а печінка тим паче :) До того ж, неймовірна кількість історичних брасері, той же Cantillion знову ж таки, і стратежно розташований прямо навпроти центральної станції BrewDog - але це вже зовсім інша історія...
Завдяки запланованому і незапланованому візиту в Будапешт в грудні, маю трошки beer-апдейтів.
Спочатку треба зазирніть в оцей запис, а в ньому одразу ж посилання на найперший запис, дяки тому, що в Будапешті все змінюється не так швидко, принаймні, з'являється щось нове, але не те щоб зачиняється.
Ці заклади я відкрила для себе цього разу і однозначно дещо хочу порадити.
Як це, немає пивного порошку? На аліекспресі навалом. Навіть чехи продають!..
...Та у мене кум на Оболоні працює, там порошок сиплють, він сам бачив.
Заголовок співати на упізнаваний мотив.
Вельмивідомі "алкогольні пояси", як не крути, категорично й аргументовано називають Італію країною вина. Вся історія свідчить про те, що це - країна вина. Клімат, ґрунти, особливий менталітет, вино на сніданок, вино в обід, вино на вечерю і замість вечері. І тому багато шанувальників пива роблять великі очі й щиро дивуються, коли дізнаються, що у цій "традиційно виноробній" країні крафтовому італійському пиву в 2017 виповнилося 20 років, що пивоварень в країні близько 1500, і навіть існує законодавчо закріплене поняття "крафту", що італійською зветься "бірра артиджаналє".
Але від вина нікуди не подітися. От хоча б той самий "виноградний ель", який як місцевий стиль згадується у додатках BJCP, ну і звісно, бочки всюди, тому рано чи пізно до витримки у бочках італійські пивовари дійшли б. Вочевидячки, це сталося рано.
