Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Follow Me
Братислава це затишні вулиці, які здаються майже порожніми у високий сезон початку серпня.
Братислава - це бруківка, старі відреставровані і нові облуплені стіни.
Братислава - це черстві овочі, які насправді свіжі фрукти.
Шпилі, черепичні дахи, замок, який новий, трамвай, який старий, і з нього висять поважні кондуктори у краватках.
День народження великої родини, яка від стара до мала вмостилася за столом під величезною вербою.
Ледь помітні написи на будинках позаминулого сторіччя і яскраві графіті.
Дунай, який розділяє стару частину і нову, яку важко відрізнити від Харківського масиву.
Місто, з якого можна за три дні подивитися три країни. br00
bratibeer
Тепер, коли безвіз, можна влаштовувати таку розвагу періодично - вікривати календар візейра і просто шукати найдешевші квитки кудись. Нам так підвернулася Братислава, і на перший вікенд серпня ми з друзями гайнули на коротку вікендову пригодку, і це обійшлося дешевше, ніж з'їздити до Львова.
Три дні тому відкрили прямий рейс Познань-Київ, а я, мої пивні зайчики, для вас все уже дізналася. Насправді, Польша, відверто кажучи, вкотре подивувала.

poznanbeer
Якось, у черговій фейсбук-суперечці (можна було б сподіватися, що у тій, де народжується істина, але ні) перечепилися за те, що люди, не по самі вуха заглиблені в пивну культуру,  часто сприймають крафтове пиво, як пиво гірке, адже стягом і хоругвою кафтової революції є стиль ІРА, та й у нас, як у кожній країні, що нещодавно приєдналася до цієї пісочниці “іпа на іпі й іпою поганяє”, у кожному спеціалізованому закладі охмелені сорти домінують, немає жодної пивоварні, яка назвала б себе крафтовою і не зварила своє бачення. Але чи правда це? Про що думають люди, коли чують слово “крафт”?


На платформі Blogger.