Мене завжди трохи бентежила назва цієї випічки – «скони». Дуже вже нагадує «сконати», і звідти ростуть всілякі неприємні конотації, але якщо 10 разів поспіль сказати будь-яке слово, хай хоч і «огірок», сенс губиться, лишається лише набір літер і безпосередні асоціації – смак, запах, доторк, тощо. А от з чим-чим, а зі смаком і запахом у цих коржиків все гаразд.
300 мл пива (німецький вайс чи бельгійській віт, або пшеничне від «КосмополитЪ», яке одночасно нагадує їх обох, а ще трошки вайсбок, або мені здалося)
2 апельсина
500 г борошна (плюс/мінус скільки візьме тісто, мені знадобилося більше) півпакетика розпушувача
1 ч.л. солі
150 г копченого сиру
1,5 ст.л. сушеної шавлії (або свіжої, якщо знайдете)
Облийте апельсини окропом, витріть рушником, зніміть цедру і покрайте її. Вичавіть сік. Змішайте сік і пиво (обережно, піни буде багато). У мисці змішайте борошно, розпушувач, сіль, натертий сир, шавлію і потроху вливаючи рідину, замішуйте тісто. Якщо воно надто вологе, додайте ще трохи борошна, але не перестарайтеся, тісто повинно бути м’яким і не надто пружним, головне не забити його борошном. Розкачайте тісто у пласт завтовшки в 1,5-2 см і виріжте печивка. Викладіть на деко, вистелене кухарським папером, і в піч на 25-30 хвилин при 180С до золотавості. Вони прекрасні гарячими. Але гарячими їхня апельсиновість трохи забиває дух, хоча, з медом дуже незле, а от теплі чи навіть повторно розігріті, розрізані навпіл, намащені ніжним паштетом (наприклад, Pork, duck & port з Сільпа) вони грають таку симфонію з тим самим вайсом, а ще краще вітом – не передати. Апельсин перегукується з апельсином у пиві, шавлія – з коріандром, груба структура коржика – з ніжною суфлейністю паштету. Це той випадок, коли заплющуєш очі і можеш сказати лише «Ммммм». Ідеальна пара. Просто і-де-аль-на.
Ну що, поїхали, welcome сюди... Домучимо імпорт, а там далі, як на серце ляже
Головний привід для гордості – морозиво з IPA і розмарином. Безумовно, хтось і до мене це робив, але для себе цей рецепт я вигадала сама (чим трохи пишаюся, будемо відверті) в моєму персональному світі. Основні дії практично аналогічні морозиву на стауті . Відмінність в тому, що молоко і вершки треба додати дві гілочки розмарину, довести до кипіння, вимкнути, накрити кришкою і дати постояти хвилин 15. Дістати розмарин, зварити основу згідно попередньої інструкції. До охолодженої основи додати 110 мл хорошого, суворо хмільного IPA, наприклад BrewDog Hardcore IPA, перемішати і готувати морозиву згідно інструкції вашої морозивниці.
60 мл темного насиченого пива, перевага надається стаутам і портерам
1/2 ч.л. солі
1,5 ч.л. розчинної кави
1 ч.л. ванільного екстракту
опціонально - шоколадні краплі бажаної кількості
240 мл молока
240 мл вершків (я брала 20%)
5 жовтків
120 г цукру
Спочатку - основа. Жовтки збити з цукром в густу білу піну. У сотейничку нагріти молоко і вершки майже до кипіння, вилити, енергійно розмішуючи, в жовтки, перелити крізь ситечко назад у сотейник і нагрівати до легкого загусання (тут головне не перегріти, інакше крем розшарується), або, якщо є харчовий термометр - до 80С, зважайте, що дуже густим він не буде. Перелити крем, дати вистигнути і на добу в холодильник. Розмішати у пиві сіль, каву, ваніль, об"єднати з кремом, перелити у морозивницю, готувати згідно інструкції. Вмішати шоколадні краплі, перелити в контейнер, поставити у морозилку, кілька разів перемішати в процесі вистигання. Бо-же-ствен-но! Ідеальна структура м"якого морозива, не застигає в камінь, легко набирається, навіть якщо тримати весь час в морозилці, а не переставляти в холодильник перед подачею. Однозначно повторюватиму.
Один мій колега жартівливо сварить мене, коли чує, що я додаю ром у випічку, мовляв, що за злочинне марнотратство продукту, а вчора, згідно його поглядів, я псувала пиво.
