Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Інколи я купую якийсь продукт тому, що він красивий. Ось ця барабулька (хоч і заморожена) сказала мені людським голосом "Візьми мене, я стану тобі у пригоді" Ой ні, це інша казочка.
Але барабулька.



Риба буває красивою у двох випадках - коли вона відчайдушно свіжа і коли вона кольорова. Звісно, перший випадок у наших широтах зустрінеш нечасто, тому яскрава і нахабна на вигляд барабулька просто кинулася у вічі. Звісно, насправді я б краще взяла скумбрію, її не треба чистити від луски - а такої крупної луски відносно розміру самої риби, як у барабульки я давно не бачила. І якщо вже чистити і патрати, то більше я робити зазвичай нічого не хочу (розділяти на філе, наприклад). Звісно, можна зробити красиво. Але ліньки. Вона і так красива. Тому найбільш лінивий спосіб приготування риби - у папільотках. Людською мовою - у паперових конвертиках. У такий спосіб риба виходить дуже ароматною, ніжною, головне загорнути так, щоб волога не тікала з конвертика і риба частково готується на пару.
Отже, випатрати, почистити, помити, висушити паперовим рушником, натерти сіллю, начинити лимоном, шавлією, сичуанським перцем, загорнути у кухарський папір і запікати 25 хвилин на 200С. Подавати з салаткою чи грильованими овочами. Вона прекрасна. І крапка.