А де 3, спитаєте ви? Про третій день трошки згодом, але він весь був у Торсхавні, переважно через те, що ми бігали з місцевим клубом Mikkeller Beer Running Club, а потім, у рідкісні проміжки, коли дощ припиняв бути горизонтальним, тусили по столиці островів.
Тому зараз буде про день четвертий з маршрутом Saksun - Gásadalur - Sørvágsvatn.
Селище Saksun неймовірно мальовниче навіть у типово фарерську погоду - туман, дощ і вітер. Крихітні будиночки, одинока церква, і ще один чорний пляж, по якому за гроші можна гуляти, поки його не затопить приплив. Так, він теж на приватній території, але ця приватна територія дуже просунута і на вході висить термінал для оплати карткою. Пляж вкритий чорним піском, дивними корягами, мушлями, водоростями й іншими скарбами.
Скажу вам, що досвід цього ранку був дуже строкатим. По-перше, я зрозуміла, що кожна копійка, витрачена на мою вітровку від Haglofs того була варта, бо 10 хвилин зливи, від якої закладало вуха, вона з честю витримала, хоча штани і білизна були наскрізь мокрими, і все це довелося сушити в авто, під італійську оперу єдиної радіо станції і гарячий чай з термосу. І все це викликає якийсь щирий, дитячий захват пригоди. Добре, що штани були походні і швидко сохли.
Gásadalur - де нашою головною точкою призначення був водоспад Múlafossur - одне з найвіддаленіших поселень, і найменших, бо височезна гора відділяє його від решти острова, і маршрут пролягав на висоті 400 метрів майже вертикального підйому. Через це у 2002 тут жило 18 людей. Коли тунель продовбали у горі в 2004, сюди почали навідуватися туристи, щоб подивитися на водоспад, і буквально в наш приїзд будували ще 3 будинки. Фантастично красива місцевість, а у локальному кафе подають бутерброди з всякою сушеною/в'яленою вівцею. Дорогою можна побачити вражаючі морські "ворота" Tindhólmur (окрім як з гідом і за гроші туди не потрапити), і краєвид на Мікінес теж на 100 тисяч мільйонів.
Звідти ми рушили на хайк навколо Sørvágsvatn - того самого величезного озера, яке водоспадом стікає в океан, і яке присутнє у всіх путівниках на Фарери, і зазначено №1 туристичною дивиною. Що ж, таке пропустити не можна, тому що і справді це виглядає фантастично, хоча водоспад можна побачити або з літака, який сідає в аеропорт, або з коптера. Забава теж платна, але квиток можна оплатити карткою. Неспішний хайк буде десь годину в один бік плюс фото усіх можливих стрижок овець (чи то фарерці так розважаються), сто п'ятдесят ракурсів озера, і знов овець з літаком на фоні. Ну і поки палець не утомиться тиснути на кнопку камери. А там знову на машинку і домів, бо якось день дуже швидко мигув у захоплених вигуках)
Share On
Немає коментарів :
Дописати коментар