Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Знову радше ідея, ніж повноцінний рецепт, почалося все з пошуку альтернативного варіанту намащування коржів.


Мій улюблений варіант коржів для торта - бісквіт. Його можна робити і класичним, і шоколадним, без жовтків, і, як тут, з зеленим чаєм, і ще варіанти. Насправді, чомусь бісквіт оповитий дивною мені легендарною кулінарною упевненістю, що хороший, стійкий і повітряний бісквіт дуже важко зробити. Як на мене, нічого страшного чи складного в приготуванні бісквітних коржів немає.
Мій ідеальний варіант швидко (4 яйця, 120 г цукру, 100 г борошна, 20 кукурудзяного крохмалю). Збити жовтки зі 100 г цукру в однорідну піну. Відміряти борошно, бажано просіяти, додати крохмаль, для цього варіанту я додала ще столову ложку з гіркою чаю матча, перемішати ретельно. Білки збивати до м'яких піків, додати столову ложку цукру (це і будуть останні 20 г), збити до стійких піків. А потім, обережно, лопаткою вмішати жовтки, а за тим - борошно. Вилити у попередньо змащену маслом і притрушену борошном форму, випікати 15 хвилин на 200С, і ще 20 на 180.
Дати вистигнути, розрізати на три коржі (форма 18 см)

Крем - ностальгія за фантастичними сицилійськими десертами, раптово був натхненний Ашаном, де пачка рікоти 250 г коштує 23 грн. У порівнянні з іншими сирами, з яких роблять креми (філадельфія, маскарпоне, тощо) взагалі обійняти і плакати від щастя. До того ж, рікота хороша, у ній практично немає рідини, не треба зціджувати.
500 г рікоти збити з 100 г вершкового масла кімнатної температури, 150 г цукрової пудри (це важливо, цукор може не встигнути розчинитися) і якийсь доданок на кшталт ванілі/лимонногосоку/тощо, я взяла есенцію "кленовий сироп". Можливо, я не достатньо охолодила рікоту, але крем вийшов трошки зарідкий, тому збирався торт у формі для випікання: шар бісквітний - налити крем і так тричі. У холодильнику застигає файно, ріжеться без проблем, але крем лишається повітряним і ніжним, як хмаринка. Тим не менш, наступного разу хочу посередині промазати фруктовим пюре і згори прикрасити свіжими фруктами, коли вже в сезон увійдуть, а краї обмазати кремом теж, щоб він був гарний і біленький з усіх сторін.

За сицилійськими стандартами прикрасила фісташкою :) Тихе і задоволення чавкання означало, що все вдалося на славу.