Гамбург 3.1. Музеї. Музей спецій

Кажуть, що єдиний в світі музей спецій, знаходиться саме у Гамбурзі, у старих складах, і цілком логічно, де йому ще бути, як не в портовому ганзейському місті, там, де у здоровенних складах ці спеції і тримали? Отже, ласкаво прошу до Музею спецій, вочевидь, таки єдиному, бо гугло-пошуки більше нічого не кажуть.

Адреса: Am Sandtorkai 34 Часи роботи: з вівторка по неділю, а також по святах з 10:00 до 17:00 Ціна квитка: 3,5 євро http://www.spicys.de/

Одразу перепрошую за якість фото, зі світлом там дуже погано. Основна проблема – більшість написів, весь сайт і тд. – німецькою, хоча назви спецій продубльовано англійською і деякі написи теж. Щоправда, там можна ходити і розглядати і без підказок, все страшенно цікаво. Дрібниця, а приємно – разом з квитком ви отримуєте фірмовий пакетик зі спеціями (у нашому випадку це був чорний перець). І головне – все можна помацати, понюхати, спробувати «на зуб», щоправда, будемо об’єктивними: дуже багато що вже вивітрилося, в основному трави всі практично однакові на запах і смак. Сам музей досить молодий, відкрився лише в 1991 році, і теж приватний (як і Miniature Wunderland), у ньому зібрано власне спеції – цілі тематичні експозиції, присвячені, скажімо, гострому перцю; мішки-коробки, ваги, усілякі поробки зі спецій, наприклад, корабель з гвоздики, виставковий фонд постійно поповнюють.

Ваніль і ящики для її транспортування

Цинамон у в"язанках. Поклала поруч 1 цент для наочності, якою насправді тонкою має бути шкірка справжньої кориці, а не касії.

Крім того, дуже приємно, що музей проводить освітню роботу не лише в рамках експозиції, а ще й організовуються кулінарні майстер-класи, дегустації, тематичні обіди, окремі екскурсії, тощо. Але, знову ж таки, лише німецькою. Хоча, таким любителям повеселитися, тим паче попоїсти буде однозначно цікаво,а крім того, можна попастися на сумішах спецій у маленькому куточку-крамничці при музеї.