Тянцзинь – це метрополіс і одне з п’яти центральних міст Китаю, розташоване на відстані 120 км від Пекіна і східною п’ятою торкається Жовтого моря, побратим українського Харкова. Місто умовно поділено на дві частини: старе місто і нову частину – Біхай. І ще – одного дня катастрофічно мало. Місто дуже велике, і всілякі цікавинки розкидані дуже щедро по всій території, дуже шкодую, що ми не провели там хоча б два дні, бо там є що подивитися. А тепер цікаве у подробицях.
Експрес мчить без зупинок і місцями розганяється до непристойної швидкості. 28 хвилин – і ви в Тянцзині.
Нам катастрофічно не пощастило з погодою – все місто огортав щільний туман, але він хоч і перетворював усе на чорно-біле німе кіно, проте це було красиво. Я аж ніяк не профі знімати в тумані, тому фото не передають ані трохи тієї атмосфери.
Перше здивування нас чекало просто на виході з вокзалу. Дивишся і думаєш – Тянцзинь чи Лондон? Особливо у такому тумані.
А це - вокзал
Ось вам шпаргалка, які автобуси ходять до вокзалу
Місто активно розбудовується, такої кількості підйомних кранів і будівельних майданчиків я не бачила ніколи в житті. А вздовж набережної височіють хмарочоси і туляться колоніальні будиночки. Тянцзинь - значно менш консервативне місто, ніж інші, отакі, скажімо, статуї встановлено вздовж ділянки набережної неподалік вокзалу, і це найцнотливіша з них. На фото поруч - Годинник тисячоліття, встановлений до 2000 року.
До речі, річка чиста і «густонаселена» - вздовж усього берега сидять рибалки і виловлюють щось, і це щось продають прямо на місці. Розташування біля моря дається в знаки у місцевій кухні: дуже багато морепродуктів, вони свіжі і смачні. Наприклад, при замовленні «рагу» з мушель кухар виходить, дістає з розставлених у залі акваріумів живих морських гадів і несе їх на кухню готувати.
Будинки просто феєричні у ранковому тумані, пнуться угору, як справжні залізобетонні соняшники кам’яних джунглів.
Але окрасою, справжньою перлиною є будинок, заради якого можна їхати в Тянцзинь з метою подивитися лише його. Порцеляновий будинок, China House це дуже новий проект, відкритий лише у вересні 2007 року, але проект грандіозний. Zhang Lianzhi, місцевий колекціонер порцеляни, викупив стару будівлю у французькому стилі за 1 мільйон юанів (125 тис. доларів) і впродовж 4 років декорував його більш ніж 700 мільйонами уламків порцеляни різних епох і 20 тонами напівдорогоцінного каміння. Вази, тарілки, чашки, горщики отримали друге життя на стінах цього химерного будинку, хай і не в цілісному вигляді, але тим не менш.
Адреса: 72, Chifeng Dao, Heping District (автобуси 1, 609, 610, 619, 632, 633, 641, 646, 658, 671, 818, 904, 908)
Робочі години: 10:00-17:00
Квиток: 35 юанів
Зовнішня стіна складається з більше ніж 3000 порцелянових ваз, і її назва Ping'an Qiang – це гра слів, адже «ping» китайською не лише ваза, але й достаток, тобто це «стіна ваз» = «стіна достатку». Але словами це передати неможливо, це треба бачити. На внутрішній стіні зібрано статуї будди, яким приносять пожертви-монетки для здійснення бажань (яких – ніде не пояснюють). Ми нічого не лишали, а раптом це прохання про 10ьох дітей?:) Я думала, що квиток дає право погуляти у дворі, аж раптом виявилось, що можна заходити всередину будинку.
Я б могла ходити там цілісінький день, але попереду є ще багато цікавого.
Отак виглядають вулиці, зверніть увагу, який цікавий світлофор
На задньому тлі - група будівель Світового фінансового центру, а ще на дальшому - ейфелева вежа на верхівці якогось хмарочоса.
А з них можна звернути на отаку вуличку - Shenyang Road Market - з 20 річною історією антикварних крамничок. Ми туди не пішли, бо я мала дуже серйозні побоювання за гаманець - могла ж лишити там всьо. Щоправда, ходити і розглядати старожитності часу не було, треба було ворушитися, на нас чекало Око Тянцзиня. 
Share On
Немає коментарів :
Дописати коментар