Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Something old and something new, something borrowed, something blue...

Старі будиночки з шоколадної цегли.
Нові дзеркальні скляні хмарочоси.
Запозичена суринамська кухня (та й азійська взагалі) мало не на кожному кроці.
І синє-синє небо. Але інколи сіре.
Роттердам - дивовижне плетиво різних епох і культур, але настільки органічне, що немає жодного відторгнення. Все на своєму місці. І химерні новобудови, і давні маєтки, і нові мости, і старезні підйомні. Абсолютно космічний ринок-жилий будинок, канонічний будинок-куб, гострий шпиль Еврощогли, трамваї, що лоскочуть собі пузико газонною травої межи колій, купи незрозумілих архітектурних форм і графіті, дельфтська гавань з човнами. Тисячі велосипедів, качечок, і бігунів. Це Роттердам, мала.
Просто багато картинок.




Парковка біля Нового музею. Під каналом.




Той сами ринок. По зовнішньому краю - житлові квартири, на першому поверсі кафе і ресторанчики, всередині - базар.



Буйки - плавучі дерева