Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Про те, що Ібсен — один з найвизначніших драматургів, знають практично всі. Трохи менше людей знає, що його п'єси за кількістю постановок поступаються лише Шекспірівським, а на початку століття “Ляльковий будиночок” взагалі було названо найбільш популярним твором серед постановників.

Але крім всього цього, Ibsen — це новий ресторан скандинавської кухні, що відкрився буквально кілька днів тому у Києві. Так, стриманий, нордичний і навіть трохи суворий. Продовжуючи аналогії з норвезьким тезкою, атмосфера чимось таки схожа на театральну — важкі портьєри, що стишують звук вулиці, мінімалізм, я б навіть сказала, деякий аскетизм у дизайні - за який реверанси Сергію Махно - м'який сірий, світле дерево, а не засилля очікуваного білого кольору, але не знаю, як вас, але мене завжди у театрах заворожували люстри. І тут світильники теж привертають до себе неабияку увагу (принаймні, я хвилин 15 витріщалася на них і так, і сяк, поки помітила устричний бар, в який мала б уткнутися носом, коли зайшла, але ні). Майстерна імітація мушель захоплює, а риби, які причаїлися на шафах для посуду, гардеробі і деяких стінах викликають бажання аплодувати автору.

Нордична кухня чомусь в уяві більшості викликає дари моря. Але насправді, як і вона в цілому, так і меню в Ibsen не тяжіє однобоко до морепродуктів. Можливо, це видаватиметься неочікуваним, але скандинавська і українська кухня схожі завдяки подібним кліматичним зонам (ну добре, нордична трохи прохолодніша) — в обох частий гість коренеплоди, злаки, м'ясо — в тому числі і дичина, соління і маринади. Без екзотики типу морського чорта і лакриці не обійшлося, але в цілому, те, що готує шеф-кухар Василь Пашук, хай подеколи буде важко вимовити вголос — а ну, “гудбрансдален” без затинань? - буде зрозумілим. 

Мої особистий фаворит — телячі щічки по-скандинавські (тушковані з ялівцем і часником, подаються з гарніром з сочевиці і ягід годжі, 150/150 г, 182 грн), хоча на мій смак сочевиця могла б бути не такою солодкою, а також гаряча закуска оселедець “Тулесса” (фламбоване бурбоном філе оселедця із запеченими коренеплодами 260 г, 98 грн), дуже вже неочікуване поєднання гарніру. А, і неможливо забути колме ліха - тарілку в'яленої телятини, качиного філе і оленини з сорбетом з хріну (150/50 г, 189 грн), умамі просто танцює на язиці, а сорбет - просто свято якесь. При тому не можу не відмітити фантастичний обліпиховий компот з ваніллю і цинамоном, настільки оригінального напою, який одночасно освіжає і бадьорить рецептори, я давно не зустрічала. Важко не помітити, що найбільше моєму серцю і язику озвалися страви, близькі слов'янській кухні, що ще раз підтверджує нашу зі скандинавами спорідненість, еге ж? 

Колме ліха

Але обійти питомо скандинавську екзотику неможливо. Наприклад, десерт гудбрансдален з цитрусовим хлібом (кекс у соусі з сиру гудбрансдален і медовим морозивом, 250/50 г, 96 грн). Не впевнена, але, здається, з ним в Києві, та й в Україні ніхто нічого не готує, надто вже специфічний на пересічний смак цей коричневий сир, виварений з сироватки так, що неможливо сказати, який же він на смак — солодкий чи солений, але якщо вже відверто, то і такий, і такий водночас. Уявіть його, перетворений на соус для щільного кексу і з кулькою морозива. Я б віддала перевагу більш насиченому цією парою смаків соусові, але я ще той збоченець. 

Було б нечесно промовчати про устриць. Та й чого про них мовчати, якщо це устриці першої води — вода в них ще з морька, вони не плавають в акваріумі, не дихають і не смокчуть в себе воду з продуктами власної життєдіяльності, а молюски — це, власне те, що вони їдять. Тому тут можна не ризикувати скуштувати устрицю, начинену устрицями. Тарілку устриць подають з трьома соусами, але я, ящо чесно, вживала б їх а-ля натюрель. 

Філософія закладу — просто якісна свіжа їжа. Ніякої заморозки, і, подібно до скандинавів — максимум локального. Наприклад, овочі, гриби і навіть оленина, українські, тому що так вони найсвіжіші, і відповідно, найсмачніші. І що насправді може бути кращим за просто найсвіжіше і найякісніше? Просто чистий смак, не затьмарений зайвими маніпуляціями? В цілому — ура, нарешті хоч хтось вирішив взяти на себе сміливість і ризикнути зі скандинавською кухнею. Чи очікувати на якусь супер-пупер екзотику? Ні, просто на хорошу їжу. Так, це не те місце, куди можна сходити на ланч, цінник не спонукає. Але сходити варто.