Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Якщо ви такі ж любителі побачити все й одразу, як я, то ще раз наголошу на необхідності обзавестися StockholmCard, бо це неабияка економія, адже квитки у музеї досить дорогі, середня вартість – 100 крон на дорослого.
За що люблю закордонні музеї, що вони всі інтерактивні – можна помацати, поміряти, понюхати, наприклад у Музеї музики і театру (Sibyllegatan 2, www.musikmuseet.se) на половині представлених інструментів можна пограти, і серед них є такі, яких я взагалі ніколи в житті не бачила. Деякі музеї цього літа безкоштовні: Міський музей (Ryssgården, Slussen, www.stadsmuseum.stockholm.se) і Музей середньовічного Стокгольму під мостом Норбро (Strömparterren, Norrbro, www.medeltidsmuseet.stockholm.se), другий мені значно більше сподобався, ніж перший. В багатьох музеях до 18 років вхід безкоштовний, це теж варто перевіряти. Перевіряйте час, коли музеї працюють, деякі не працюють в понеділок, деякі у вівторок, деякі по середах працюють до 8ї, а не 5ї, як щодня, тому ще раз – перевіряйте. І користуйтеся сайтом www.visitstockholm.com – це офіційний сайт міста, там можна підібрати собі цікаві музеї та іншу розважальну програму. Звісно, два найвідоміші і найбільш розпіарені музеї Стоку – Скансен (про який згодом і окремо) і Васа-музей (Galärvarvsvägen 14, www.vasamuseet.se)
Останній – це такий величезний ангар, в якому стоїть середньовічний корабель в оригінальний розмір. Та чого там, власне, він і є оригінальний на 95%. Величний і розкішний військовий корабель, з витонченим різьбленням, був побудований 1628р., проплив менше ніж 2 км. і затонув. Щось там неправильно розрахували. І ось 1961р. його підняли з дна Стокгольмської гавані, відреставрували і виставили на загальний огляд. Якщо чесно, Васа-музей, це не музей корабля, це пам’ятник науці, хімії, техніці і зусиллям реставраторів. Це музей спільних ідей і відкриттів у галузі консервації і реставрації. Тут можна побачити не лише відновлений корабель, але й експозиції з тодішніми фарбами, устроєм морського судна, експозицію з процесом відтворення 15 людей, які загинули разом з Васою, включно до того, як вони виглядали, що їли і як вдягалися. І якщо ви вирішите навідати Васу, йдіть якомога раніше, музей працює з 8ї ранку, тоді маєте шанс роздивитися все без марних спроб щось побачити за щільними рядами туристів.
Залюбленим в кораблики ще обов’язково варто побачити Морський музей (Djurgårdsbrunnsvägen 24, www.sjohistoriska.se), де у невеличкій, але дуже симпатичній будівлі розміщено постійну експозицію з історії кораблебудування, цілий зал моделей (просто розкішних), а також у фонді музею корабель-маяк і криголам, які влітку стоять на причалі біля Васи. На верхньому поверсі музею тимчасові експозиції, ми застали про піратів днів минулих і сучасності (матеріали про історію з Фаїною там теж вміщено) та кораблі у торгівлі.
Любителі класичного мистецтва оцінять колекції Національного музею (Södra Blasieholmshamnen, www.nationalmuseum.se) і численних галерей – Рубенс, Рембрандт, Гойя і Ренуар розмістилися по сусідству з сучасними експозиціями, досить неочікуваними і відвертими. Але я вчергове переконалася, що сучасне мистецтво мені не зрозуміле у Музеї сучасного мистецтва (Exercisplan 2, www.modernamuseet.se), можна було не ходити. Але зацікавленим – варто. Нордіска (Djurgården, www.nordiskamuseet.se) як будівля значно цікавіша, ніж музей, чи то принаймні мені так здалося. Фотографи і зацікавлені у фотомистецтві просто зобов’язані побувати у Фотографіска (Stadsgårdshamnen 22, www.fotografiska.eu), одній з найбільших виставкових площ світу. За принципом, це стокгольмський Пінчук-арт-центр, щоправда, не безкоштовний. Величезна площа з іменитими і не дуже проектами, епатажними і не надто, крамниця, кафе. Як я вже казала, з кафе фантастичний краєвид на центральні острови. На фото - дві роботи з експозиції "Людина-невидимка", знайдіть хлопця:)
Музей Нобеля (Stortorget, www.nobelmuseet.se) буде цікавий «гікам» і іже с німі, сам музей дуже маленький, але цікаво оформлений – під стелею на роликах катаються фотографії лауреатів нобелівської премії, і їх, скажу я, ого-го скільки, навіть не очікувала. Більшість експозиції – історія премії і подаровані лауреатами інструменти або моделі винаходів, скажімо, цією лінійкою користувався науковець такий-то, який отримав премію тоді-то і тоді-то за то-то і то-то.
Ця ж категорія має зацінити Музей науки і техніки (Museivägen 7, www.tekniskamuseet.se), де є 4-вимірний кінотеатр, кілька поверхів постійної експозиції, кілька тимчасових. Я, якщо чесно, була щиро вражена, коли дізналася, що половина (!) енергії, яка йде на опалення міста «видобувається» з переробки сміття. Зі сміття! Блін, та ми могли б всю Європу опалювати, я вже не кажу про Київ, але то таке, наболіле. Окремо цікава експозиція винаходів, які зробили жінки, найцікавіше, навіть зараз винаходять і патентують речі, які приносять отого прибуток, при чому елементарні штуки. Окремо варто відзначити «королівську» частину музеїв. Королівський палац (Gamla stan, www.kungahuset.se) хоч і один з найбільших у Європі, але дуже скромний і непомпезний у порівнянні з нашими північними сусідами чи тією ж Баварією. Офіційна і діюча резиденція королівської родини нараховує більше 600 кімнат, на хвилиночку. Нам вдалося роздивитися палац спокійно і неквапливо, бо ми зайшли за кілька хвилин до 12, коли всі туристи побігли дивитися урочисту щоденну зміну варти, тому якщо вас це теж цікавить, знайте - о 12:00.
У Королівському арсеналі (Slottsbacken 3, www.livrustkammaren.se) стає зрозуміло, що якщо палаци пишні розбудовувати соромилися (не хотіли? економили?), то на каретах відірвалися по повній. Золочені, різьблені, вишукані, легкі і повітряні. Краса. Ну і середньовічні «вікінги» були такі само на зріст, як і в Європі, завбільшки в нинішнього 10річного хлопчака, судячи з розміру лат, представлених в експозиції. На горішньому поверсі розміщено тимчасову експозицію Royal Vintage, на якій можна подивитися на одяг королівської родини від часів давніх до сьогодення, а наприкінці – дитяча ігрова кімната з костюмами, де можна перевдягнутися принцесою чи лицарем.
У королівській скарбниці (Kungliga slottet, www.kungahuset.se ) я побачила либонь не найбільше зібрання корон за всю мою історію музеїв. Скарбниця дуже маленька за розміром, але за вартістю…Боюся навіть уявити. Королівський монетний двір (Slottsbacken 6, www.myntkabinettet.se) – цікава експозиція не лише монет і купюр він найдавніших до сучасності, серед експонатів є найперші, найважчі (як оце на фото, на санчатках копієчка, що важить 19,7 кг), найбільші та інші най- гроші, зали, присвячені економіці і заощадженню, тощо. Особливо сподобалися дві картини. Перша, Швеція 1900р. – всі продукти і одяг підписані, звідки походять, з якого регіону Швеції і заголовок: Made in Sweden. Друга, Швеція 2000р. Олія з Тайваню, джинси з США (ото пощастило), і т.д., і заголовок Made in Sweden?
Королівська літня резиденція Дроттінгхольм (17893 Drottningholm, www.kungahuset.se) збереглася найкраще серед всіх королівських замків і входить до переліку Світового Спадку ЮНЕСКО, значно пишніша, ніж основний палац, має розкішний сад з рукотворними островами і озерами, і теж є діючою резиденцією королівської родини, екскурсії проводяться лише в правому крилі, ліве і частина парку закріплені за монархом і огороджені… оксамитовою стрічечкою. Поруч із палацом знаходиться театр – найкраще збережений театр 18-ст. в Європі і єдиний в світі, в якому по сьогодні використовують оригінальну сцену і машинерію. Влітку тут проводять регулярні екскурсійні тури і вистави. У парку заховано знак кохання – Китайський павільйон – який король Адольф подарував королеві Ловісі (?) на день народження. Отак треба, з розмахом. Але все одно в порівнянні з європейськими чи російськими подарунками такого штибу, будиночок скоромний, хоча і вишуканий.
Для любителів Сходу однозначно маст-сі Музей далекосхідних старожитностей (Skeppsholmen 41, www.ostasiatiska.se) де представлені і фотографії, і предмети побутового ужитку, і культового, і здоровеееезна бібліотека, загалом, цікаво там.
Останнє в переліку, але не за значенням – Ратуша, лише екскурсії з гідом, але розповідають цікаво і ратуша сама дуже гарна. Вам покажуть Блакитну Залу (яка насправді не блакитна, бо після 12 років процесу побудови головний архітектор вирішив, що буде гарно і без блакитної фарби на стінах), де проходить банкет після вручення Нобелівської премії, напханий-напханий поважними гостями, кожен з яких отримує 65 см. місця на столі і ні міліметром більше, щоб нікого не образити. Золота зала, де після банкету танцюють – багата, але страшна, оформлення доручили якомусь молодому архітектору і всі стокгольмці і досі з того плачуть. Зала засідань міської ради теж вражає і виглядом, і правилами – з двох боків над нею трибуни, одна – для журналістів, теле-радіо-газет, а друга – для всіх, хто хоче послухати і побути присутнім, бо всі засідання публічно відкриті.
Розказувати про всі надцять місць, які ми побачили, я не бачу сенсу, бо ви знудитеся все це читати, хоча треба відзначити прекрасний військовий музей, симпатичний музей-акваріум, проте якщо коротко, подивитися у Стокгольмі є що, це безумовно, а це не потрапили у «верхню» частину, де ще один палац в межах міста, павільйон з метеликами, і т.д.