Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Нещодавно випало взяти участь в одному опитуванні про скло, і мамарідна, як люди бува переймаються.

Ні, насправді, оригінальні келихи - це цікаво. Келихи які дозволяють розкрити максимально аромат пива (на смак вони не впливатимуть) - це добре. Але тримати вдома цілу шафу скла під кожен сорт - ні-ні. Якщо говорити про заклади, то ті паби-бари-ресто, де звертають увагу, в що наливати, завжди отримують від мене +100 до карми і показника "прийду ще", проте, головне в цій всій скляній епопеї - келихи повинні бути чистими. І навіть якщо це шейкерна пінта, я носа не кривитиму. Звісно, хочеться завжди келих зі звуженим горлечком, але то вже витребеньки.
До речі, цікава інформація - кажуть, що чим більше реберець на келиху, якими перекочується пиво під час кожного ковтка, тим швидше воно видихається. Одразу згадалися келихи для ІРА від шпігелау...

Чому бокал з завуженим "горлечком" - подібний до коньячного келиха, він накопичуватиме аромати (але якщо пива в ньому, чи й піни, насправді) налито не по вінця. Якщо вам подали келих, з якого піна мало не вистрибує - то абсолютно все одно, це нонік, теку, сніфтер - це не допоможе оцінити аромат. В ідеалі, між краєм келиха і піною повинні лишатися 2-3 см повітря, а краще - більше. Бо я неодноразово вже казала, і скажу ще раз, що справжня насолода від пива невіддільна від його аромату. Ну, спробуйте отримати задоволення від пива, страждаючи на нежить.

У мене вдома постійно живуть 2 види келихів: два ноніки (з яких я п'ю все, що потрапляє додому в літровій/півлітровій тарі), і два тюльпани, з яких споживається все в тарі 0,33. Варто зазначити, що цей принцип зазвичай базується і на міцності пива - все, що "важке", типу бельгійців, імперців, тощо, автоматично вирушає до тюльпанів, але зазвичай і у тарі відповідній (хоча бувають випадки і по 0,75). А насправді, можа цілком обходитися одним великим келихом для червоного вина.
Періодично в шафці поселяється фестивальний посуд, але дуже швидко він переїжджає до друзів- колекціонерів, тому що не надто практичний, бо зовсім маленький, займає місце на моїй і так крихітній кухні, і їх він потішить більше.
Але є келихи, які хотілося б мати просто тому, що вони такі красиві.
Мій топ-3.


Келих ручної видувки від PretentiousBeerGlass. Ця форма і відбитки пальців просто мене підкорили. І не обов'язково ІРА, практично будь-який стиль в цьому келиху виграє.



Дуже подібний до попереднього, але не стійкий, а з дерев'яною підставочкою келих, який може стояти рівно, а може і напівлежати від Van Steenberge. Мені не подобається зображення, надто барвисте, якби це був одноколірний малюнок, чи матований, було б значно гарніше, але форма і вигадка просто фантастичні.


Я підозрюю, що цей келих цілком може виявитися абсолютно непрактичним і незручним, за нього можна чіплятися носом, і легко розбити, але яка ж вона гарна, ця скошена повня! Не знаю, наскільки правдива легенда про варки раз на місяц у повню, але легенда красива, як і келих. Дуже кортить і пиво Paix Dieu скуштувати, і келих десь надибати.

А які келихи найбільш вразили вас? Випереджаю питання - Kwak у мене був і це ще та забавка, мити його і вставляти після кожного ковтка у тримач :)