Рига - це як Львів, але з морем за 20 хвилин електричкою і широкою річкою. Такі ж вузькі бруковані вулички, такі ж чисельні шпилі, церкви, старі гарні будинки з високими стелями, вуличні каварні, широкі підвіконня і незвичайні вікна й двері, таке ж бажання загубитися і не знайти дороги додому. Такі ж хованки з сонцем між домами у вузьких провулках. Таке ж переважно компотисте пиво. Єдине, дуже дивно чути російську більше за латиську. І музею окупації у Львові немає.
Пропонують ванни з пивом у косметичних цілях.
Ввечері завітали до Folkklubs Ala Pagrabs, де за абсолютно пристойні гроші (як, власне, все, за що ми платили у Ризі) можна скуштувати щось з творінь локальних пивоварів - 20 кранів і ще трошки в холодильнику. Галасно, весело, душевно. Приходьте.
І взагалі, літайте балтиками зі стоповером у Ризі. Згори вона взагалі фантастична. Думаю, на морько ми подамося там якось наступного разу. А те, що він буде, я впевнена. Бо Рига до нас була прихильна - надвечір ми таки випросили у неї котів. Ну добре, тримайте, сказала вона, і випустила з непомітного закапелка двох.
Яка краса казкова. До списка "Хочу обов'язково!" додала Ригу.
ВідповістиВидалити