Вчора я вперше зробила вдома хумус. І ойвсьо. Не знаю, звідки в мені прокинулася така любов до цієї страви, але після того, як було перетягано додому практично все можливе локальне і імпортне, порівняно ціни, смаки і вартість складників, я дійшла логічного висновку, що час спробувати уже руцями.
Результат доставив на всі 150%. Фінансова вигода - мінімум вдвічі, у порівнянні з іноземними виробниками втричі, а місцями і більше.
Колись я купувала нут на вагу на базарі, коли хворіла тажинами. Якість тоді була така собі, багато камінчиків і поїдених бобів. Цього разу я була лінивою твариною, і сходила по всі складники в Сільпо.
Чек: нут - 56 грн, тахіна - 100 грн, сода - 9 грн
Лимон, часник і сумах у мене вже були. Нут чудової якості, жодної горошинки не викинула під час миття.
Забігаючи наперед, з цієї кількості нуту і тахіни вийде хумусу щонайменше 5 порцій, подібних 250 грамовим порціям дуже смачного ізраїльського хумуса, який раніше в Сільпо був, але давно уже не бачу, по 65 грн.
Приготування.
300 г нуту добре промити, залити холодною водою, додати 1 ч.л. соди. Лишити на ніч.
Зранку замінити воду.
В обід ще раз промити, злити воду, дати нуту підсохнути.
У розігрітий сотейник висипаємо нут, посипаємо його ще 1 ч.л. соди, перемішуємо, і тримаємо на вогні, постійно помішуючи, хвилини 3-4. Заливаємо 1,5 л окропу, доводимо до кипіння. Лишаємо варитися, періодично помішуючи, знімаючи шумовиння і шкірки, яки спливатимуть нагору. Найголовніші граблі і геморой - шумовкою перемішувати нут і знімати налиплі шкурки. Але щоменше їх залишиться, тим ніжнішим буде хумус. Залежно від свіжості, боби варитимуться 20-40 хвилин, можливо трохи довше. Гарно відварений нут повинен бути м'яким, але не кашою. Відкидаємо нут у друшляк, даємо стекти і вистигнути.
У блендер викладаємо половину відвареного нуту, 4-5 ложок тахіни, 1-2 зубці часнику, сіль на смак, сік половинки лимону і 3 кубики льоду. Вмикаємо перебивати на пюре. Якщо надто густо - можна додати ще холодної води. Коли маса стане ніжною і однорідною, перекладаємо її у миску, накриваємо плівкою і даємо настоятися хоча б півгодинки. Пропорції тут дуже приблизні, варіювати смак під свої вподобання можна в процесі - більше тахіни, більше лимону, більше часнику і т.д. Мені смачно отак.
(З решти нуту хумус можна зробити наступного дня, у мене маленький блендер, тому весь нут в нього не вліз, якщо у вас більший, просто збільшіть вдвічі кількість додатків.)
Тим часом нарізаємо стегно індички/курки кубиками, і обсмажуємо до брунатності м'ясо на олії з улюбленими спеціями і арахісом, хлюпаємо трохи води, опціонально додаємо кизил, притушковуємо.
Хумус посипаємо сумахом/зірою, за бажання поливаємо олією, нарізаємо/нариваємо шматочками лаваш чи подібний хліб, і подаємо в окремій мисці хумус, м'ясо і хліб. Усе. Їсти руками. Вмерти, як смачно.
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиа сода - щоб зняти шкірочки, та? бо я замочую без соди, і варю без соди також. і олії - не треба давати? бо з олією я вже пробувала, тепер хочу цей :)
ВідповістиВидалититак, щоб помякшити їх. Олія то вже як спеції - до смаку. Мені вистачає олії в тхіні
Видалити