Але поки я бідкаюся, руки роблять. Перша частина, чим розважитися пиволюбу в Антверпені.
Вранці можна попити кави, бо в Антверпені щомиті перебуває 250 (двісті п'ятдесят!) тон кавового зерна. Ростерій і просто кавних місць багато, цікавих, смачних, але ми відволікаємося.
Насправді, будь-хто в Антверпені на слово "пиво" відгукнеться De Konink, або навіть "болєке" - особливий келих з саме цим пивом у ньому має власну назву. Бо справді історія міста і пива пов'язані дуже тісно. Після того, як бренд викупили Duvel Moortgat, і основну частину виробництва перенесли в інше місце, треба було щось робити зі старою броварнею. І зараз це величезний інтерактивний музей, спеціалізовані крамниці (шоколад, сир, бутчері, книгарня і тд.), два бари і все ще активна маленька пивоварня. Якщо чесно, давно я не отримувала такого задоволення у пивному музеї. Мене вже мало цікавлять загальні подробиці, крім якихось дуже спеціалізованих, але тут вс інформація подана так забавно, так з гумором, що просто хочеться обійняти міцно-міцно людей, які все це зробили. Дуже рекомендую. Квиток коштує 12 євро і включає в себе три дегустаційні келихи після самостійної екскурсії, яка потребує приблизно 1,5 години, якщо дивитися всі відео, а їх варто подивитися. Несамовито раджу.
Кімната, де розповідають про келихи. Довго, цікаво, весело. І вся вона келихами і склом сяє
Це розпиляні чани з двома екранами, де "професор" розповідає про процеси пивоваріння на одному, а на іншому "мікроскоп" показує це все в дії.
Машина доставки. Коли я вилізла з неї, реготала, як мала.
Кімната історії броварні, зроблена під бар з привидами, а привиди - всі власники попередні, на портретах, самі історію і розповідають.
Суслостанція, де можна помацати, понюхати, скуштувати складники і саме сусло
Мапа броварень Бельгії. Все сподіваюся такою десь розжитися.
А після того, якщо пощастить, піти в легендарний, не побоюся цього слова, "Кульмінатор". Щоправда, зараз він до лютого закритий - власник одужує після операції на коліні. Перший і найстарший заклад, де зістарюють пиво, і якщо пощастить - можна випити пляшку одного з собою віку. Можна сперечатися про доцільність цих дій, але це радше одноразовий досвід, ніж щось інше. Хоча, 5-6 річні бельгійські елі і ламбіки, безумовно можуть бути набагато яскравіші за свіжі зразки. На фото меню і пиво, якому 30 років. З піною, як бачите, все гаразд, але про смак можна сперечатися. Але ми з іменинником дійшли згоди, що краще було б його випити років 15 тому :) Цінник, як на раритетність, не надто захмарний, витримані елі в ціні від 6-7 до 10-15 євро, щоправда, є зразки і по 20, і по 35.
Насправді, нас лякали, що йти не варто, бо власник уже немолодий і зі своїми власними мухами, і можна не допроситися у нього потрібної пляшки, але наш візит був майже ідеальний - вільне місце, немає ні галасу, ні натовпу, є коти, пляшку одразу видали, а ще на крані був прекрасний лімітований крік від Тімерманс. Вочевидь, Світобудова усміхалася.
Share On
Немає коментарів :
Дописати коментар