Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Хоча тематика нинішнього фестивалю їжі була грузинська, кілька мексиканських стендів, з кактусами в тому числі, присутні були. Але не про Мексику.


Останній раз на "Уличной Еде" я була минулого року, за сезон, здається два рази. Я припинила навідувати цей захід після кількох спроб, бо:
- не вважаю, що ок брати гроші за вхід, лише щоби витратити ще грошей
- їжа не те щоб вулична (забагато ресторанів і кафе, в які я можу зайти безкоштовно) і геть не по вуличних цінах
- тоді нічого смачного не з'їла (ок, могло не пощастити, але тим не менш, осад лишився)
- дикі натовпи, надголосна музика, і не всім вистачає сидячих місць, щоб поїсти комфортно

Цього разу поїхала цілеспрямовано, але знову переконалася, що даремно.
Квитки цього сезону по 50 грн з носа. Кажуть, що минулого року це нововедення вже було, а я його не застала - на вході на територію рамки-металошукачі і охоронці вимагають показати вміст сумки. На питання, власне, чого я маю демонструвати багатий внутрішній світ свого наплічника, отримала відповідь - "у правилах заходу все написано". Дуже кортіло спитати де ці правила, хто мене з ними ознайомив і тд. Але сваритися не настільки хотілося. До речі, з цієї ж причини я більш ні ногою в Оушн-Плазу, де теж тепер рамки і хочуть знати, що в сумках. Ні, грайтеся в цю "безпеку" без мене.

Щоб уникнути черг (які, мабуть, ще довші тепер завдяки секьюріті), приїхали під саме відкриття, але уже тоді дуже голосно і весело всіх вітала "грузинська" команда, грала музика, хоча ще не всі учасники були готові годувати. Більшість мангалів/грилів/рештивогню розмістили під великим шатром, і весь дим під ним клубочився, не маючи куди підніматися вгору. Згодом стало трошки краще.



Одна з приємностей - свіжа чурчхела по 25 грн за низку, з будь-яких горіхів при чому.

Hamonbaby годували нас першими, робили це, як завжди (ще в дофестивальному житті) смачно і пристойно. Копчений сир на грилі - 30 грн. Візьміть всі мої гроші.



А це люди, через яких ми приїхали. Ham.Lo цього разу годували не лише всілякою в'ялениною, але й мізками (порція на фото, 70 грн, не дуже вулично, щоправда), які я страшенно люблю, але метою візиту була собрасада. Це така напівковбаса, м'яка, як паштет, з сала, мняса і спецій (в основному паприки), просто наркотична, колись ми на неї підсіли і відтоді мріяли, щоб хтось у нас таке робив. І от хлопці (за що уклін їм), на прохання зробили. Перша вийшла трошечки засолона, хочеться більше паприки, менше солі, але як на тест - то дуже незле. Потягли додому дві палки (100 г - 30 грн). Сподіваюся, наша забаганка мала популярність і увійде в постійний асортимент у майбутньому.



З'їли pulled pork від "Рвань", загорнутий у лавашного типу хлібець - 80 грн. Смачно, але ціна невиправдано висока, у широко відомому у вузьких колах закладі аналогічний сендвіч коштує 85 грн.

Проект Kipish годував фалафелем, хумусом, форшмаком і робив це непогано за гуманні гроші - фалафель у піті - 45 грн. Хоча треба було брати просто окремо фалафель, він був прекрасним, а от булочка особисто мені смакувала не дуже. Ціна вища за Містер Фалафель на Контрактовій (до 40 грн), який смаком аж ніяк не поступається.




На каву пішли з рекомендацією до Black /Nuare, кава доставляє, але зважаючи, що заклад має невдовзі з'явитися на території Платформи, і до нього мені дуже незручно, маю багато альтернатив.



З позитивних змін: музика припинила так сильно дусити на вуха, цього разу пощастило і несмачного ми не їли нічого, але все-таки, мабуть досить жерти кактус.